Левіна Розіна Яківна

Левіна Розіна Яківна (рос. Левина Розина Яковлевна, англ. Rosina Lhévinne; 29 березня 1880(18800329), Київ, Російська імперія — 9 листопада 1976, Глендейл, Каліфорнія, США) — американська піаністка і музичний педагог.

Левіна Розіна Яківна
рос. Левина Розина Яковлевна (Бесси)
Зображення
Василь Сафонов зі своїми учнями з Московської консерваторії, ліворуч: Розіна Левіна
Основна інформація
Дата народження 29 березня 1880(1880-03-29)
Місце народження Київ, Російська імперія
Дата смерті 9 листопада 1976(1976-11-09) (96 років)
Місце смерті Глендейл, Каліфорнія, США
Громадянство Російська імперія,  США
Професія піаністка, музичний педагог
Освіта Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Вчителі Сафонов Василь Ілліч[1]
Відомі учні Ван Кліберн[1], Пек Кон У, Marek Jablonskid, Hiroko Nakamurad і John Browningd[1]
Інструменти фортепіано
Жанр класична музика

Біографія

Розіна Бессі народилася в сім'ї процвітаючого ювеліра Жака (Якова) Бессі та його дружини Марії (уродженої Кац). Невдовзі після єврейських погромів 1881 року сім'я Бессі перебралася до Москви. Юна Розіна почала вчитися грі на фортепіано у шестирічному віці. Коли її вчитель захворів, друг сім'ї запропонував, щоб вона продовжила заняття з Йосифом Левіним, талановитим учнем Московської Імператорської консерваторії, який був на п'ять років старше Розіни.

Дівчина рано проявила свій талант, тому через кілька років була прийнята в Московську консерваторію в клас Василя Сафонова, який раніше був учителем Левіна. 1898 року Розіна закінчила консерваторію із золотою медаллю по класу фортепіано (як і Йосиф Левін перед цим), і того ж року Розіна та Йосиф одружилися. У них було двоє дітей: Костянтин «Дон» Левін (1906—1998) і Маріанна Левін Грем (1918—2012).

Музична кар'єра

Розіна відмовилася від наміру зробити власну сольну кар'єру, щоб не заважати кар'єрі піаніста свого чоловіка. Таким чином, вона обмежила свою діяльність викладанням і виступами разом з чоловіком на двох фортепіано. Разом вони викладали в Москві, Тбілісі, а потім у Берліні, перш ніж емігрували в США після Першої світової війни і російської революції. У Нью-Йорку подружжя стало працювати в Інституті музичного мистецтва, який пізніше став Джульярдською школою.

Викладацька діяльність

Протягом 46 років Розіна Левіна відповідала за попередню підготовку учнів свого більш відомого чоловіка, а після його смерті в грудні 1944 року вона не хотіла брати на себе всі його функції, однак керівництво школи переконало її стати наступницею чоловіка.

Серед її учнів було багато кращих молодих піаністів 40-х, 50-х і 60-х років XX століття, у тому числі Ван Кліберн, який вступив до її класу 1951 року. 1958 року, у розпал холодної війни, він завоював першу премію на першому Міжнародному конкурсі імені Петра Чайковського в Москві і миттєво став світовою знаменитістю та приніс міжнародну славу своєму вчителю.

Інші відомі учні

Публічні виступи

1949 року Розіна Левіна переглянула своє рішення ніколи не виступати на публіці солісткою. У 70-річному і 80-річному віці вона неодноразово виступала, спочатку спільно зі струнним квартетом Juilliard String, а потім в концертах на Літньому музичному фестивалі в Аспені. Вершиною кар'єри як виконавця був її виступ з Нью-Йоркським філармонічним оркестром під керівництвом Леонарда Бернстайна в січні 1963 року, в 82-річному віці. Був виконаний Концерт № 1 для фортепіано з оркестром Фредеріка Шопена, концерт, який вона виконала при закінченні Московської консерваторії за шістдесят п'ять років до цього.

Примітки
  1. https://web.archive.org/web/20210104145806/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/early-russian-schools/early-russian-schools

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.