Леонард Бернстайн

Леона́рд Бернста́йн (Бернште́йн, англ. Leonard Bernstein, 25 серпня 1918, Лоренс, Массачусетс — 14 жовтня 1990, Нью-Йорк, Нью-Йорк) — американський диригент, композитор, піаніст, педагог та просвітитель єврейсько-українського походження. Автор та інтерпретатор багатьох записів класичної музики.

Леонард Бернстайн
англ. Leonard Bernstein
Леонард Бернстайн у 1971 р.
Ім'я при народженні англ. Louis Bernstein
Народився 25 серпня 1918(1918-08-25)[1][2][…]
Лоренс, Массачусетс[1][3][3]
Помер 14 жовтня 1990(1990-10-14)[4][2][…] (72 роки)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк[4][3]
·пневмонія
Поховання
Грін-Вудський цвинтар : 
Країна  США
Національність єврей
Діяльність музикант, композитор, диригент, педагог
Alma mater Гарвардський університет і Кертісовський інститут музики
Вчителі Richard Stöhrd і Надія Буланже[5]
Відомі учні Marin Alsopd, Evelyn Leard, Yutaka Sadod, Пааво Ярві і Jeannette Sorrelld
Знання мов англійська[2]
Заклад Брандейський університет
Членство Американська академія мистецтв і наук, Американська академія мистецтв та літератури, Баварська академія витончених мистецтвd і Віденський філармонічний оркестр
Роки активності з 1940
Жанр симфонія, класична музика і опера
Magnum opus Symphony No. 1d, Symphony No. 2d, Kaddishd, West Side Storyd і Candided
У шлюбі з Felicia Montealegred
Діти Jamie Bernsteind і Alexander Bernsteind
Автограф
Нагороди

Почесний перстень Відняd (1982)

Praemium Imperiale (1990)

премія Леоні Соннінг (1965)

золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (1987)

почесний доктор Тель-Авівського університетуd

почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі

Brahms-Preisd (7 вересня 1988)

премія Ернста Сіменса (1987)

Член Американської академії мистецтв і наук

зірка на голлівудській Алеї слави

IMDb ID 0077086
Сайт leonardbernstein.com

Крім іншого автор музики до кінострічки «Вестсайдська історія» (1961), яка удостоєна 10 премій «Оскар», зокрема, в категоріях «найкращий фільм», «найкращий актор другого плану», «найкраща акторка другого плану», «найкраща режисерська робота».

Життєвий і творчий шлях

Леонард Бернстайн — син Самуеля та Дженні Бернштайнів, які емігрували перед Першою світовою війною до США з передмістя Рівного.

Бернстайн керує нью-йоркським симфонічним оркестром.(1945)
Бернстайн у 1944 році
Бернстайн за фортепіано, працює над музичним супроводом.
Леонард Бернстайн у 1973 році (фото Аллана Воррена).

Закінчив Гарвардський університет (1939) і Інститут музики Кертиса (1941), удосконалювався в диригентському мистецтві у Сергія Кусевицького й був його асистентом на музичному фестивалі в Танглвуді 1942 року. Займаючи в 1943—1944 посаду асистента диригента в симфонічному оркестрі Нью-Йоркської філармонії, Бернстайн, наймолодший із диригентів, що працювали із цим оркестром, привернув загальну увагу, блискуче замінивши маститого Бруно Вальтера на концерті 14 листопада 1943. Пізніше працював з Нью-Йоркським симфонічним оркестром (1943—1947), Палестинським Єврейським симфонічним оркестром (1947), з Нью-Йоркським філармонічним оркестром (1949—1950).

Бернстайн — один з найвидатніших диригентів-інтерпретаторів класичної, а також сучасної музики, у тому числі творів Шостаковича, Малера. Виступав у Віденській опері (поставив «Фальстафа» і свою оперу «Тихе місце», 1986). Серед записів «Сомнамбула» (солісти — Каллас, Валетті, Модесті, запис Myto (live)), «Кармен» (головна партія — Хорн, запис Deutsche Grammofon), «Фіделіо» (солісти — Яновиц, Колло, М. Юнгвирт, Сотин, Попп, Фішер-Діскау, запис Deutsche Grammophon).

Як композитор Бернстайн віддав данину і класиці, й сучасності. Широко відомі його мюзикли, у тому числі «Вестсайдська історія» (1957, Нью-Йорк). Працюючи в рамках жанру, Бернстайн уводить у мюзикли оперні форми, а також домагається в них наскрізного симфонічного розвитку. У його музиці майстерно перетворені ладогармонічні, ритмічні особливості джазу, негритянських, мексиканських й інших народних пісень. У своїх творах Бернстайн використовує різноманітні музичні засоби — вуличні пісеньки, рок-н-рол (наприклад, в «Месі», 1971).

Нагороди

Леонард Бернстайн також є членом Американського Театрального Залу Слави[7] та Телевізійного Залу Слави.[8].

Почесні звання

10 грудня 1987 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».

Твори

Балети
  • «Повна свобода»[9][10], (англ. Fancy Free), 1944
  • «Факсиміле» (англ. Facsimile), хореографічне ессе для оркестру, 1946
  • «Діббук» (англ. Dybbuk), 1974

Опери
  • «Хвилювання на Таїті» (англ. Trouble in Tahiti 1952, Уолтем)
  • «Тихе місце» (англ. A Quiet Place 1986, Відень),
  • оперета «Кандід» (1956, Нью-Йорк)

Мюзикли
  • «Звільнення у місто» (англ. On the Town, 1944)
  • «Пітер Пен» (англ. Peter Pan, 1950)
  • «Чудесне місто» (англ. Wonderful Town, 1953)
  • «Кандід» (англ. Candide, 1956)
  • «Вестсайдська історія» (англ. West Side Story, 1957)
  • «Гонка на Ургу» (англ. The Race to Urga, незакінчений, 1969)
  • «Пенсильванія авеню, 1600», (англ. 1600 Pennsylvania Avenue, 1976)
  • «Вечірка з Бетті Комден і Адольфом Гріном», (англ. A Party with Betty Comden and Adolph Green, 1977)

Симфонії
  • Симфонія № 1 «Єремія» (англ. Jeremiah, 1942)
  • Симфонія № 2 «Століття тривог» (англ. The Age of Anxiety, 1949)
  • Симфонія № 3 «Каддиш» (англ. Kaddiss, 1963)

Хорали
  • Хашківейну для кантора (тенор), змішаного хору та органу (англ. Hashkiveinu, 1945)
  • Коротка меса для змішаного хору та контратенора (лат. Missa brevis, 1988)
  • «Чичестерські псалми» для сопрано (або контратенора), хору й оркестру (англ. Chichester Psalms, 1965)

Інше
  • музика до балету «Fancy Free»

Примітки
  1. Бернстайн Леонард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118510002 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Grove Music Online — ISBN 978-1-56159-263-0 — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.03705
  6. «Book of Members, 1780—2010: Chapter B» (PDF)
  7. Theater Hall of Fame members
  8. Hall of Fame Honorees: Complete List
  9. Fancy Free - free to do what you like and go where you like because you have no responsibilities such as a family or a relationship (вільно робити те, що вам подобається, і йти туди, де вам подобається, оскільки у вас немає таких обов'язків, як сім'я або стосунки) / Cambridge Dictionary
  10. Лондонський королівський балет: Бернстайну Сто Років

Література
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.