Леві Іцхак Шнеєрсон

Леві Іцхак Шнеєрсон  (івр. לוי יצחק שניאורסון‎, рос. Леви Ицхак Шнеерсон[2][3]; 1878 Піддобрянка, Могилівська губернія, Російська імперія — 1944, Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР) — головний рабин Катеринослава з 1909 по 1939. Автор глибоких праць з каббали і хасидського вчення. Праправнук по батьківській лінії третього Любавицького ребе Цемах-Цедека та батько сьомого Любавицького ребе Менахема Мендла Шнеєрсона.

Леві Іцхак Шнеєрсон
‏לוי יצחק שניאורסון‏‎
Народився 1878(1878)
Помер 1944(1944)
Алмати, Казахська РСР, СРСР
Поховання
Алмати : 
Підданство Російська імперія
УРСР
 КРСР
Національність єврей
Діяльність рабин
Конфесія юдаїзм
Рід Schneersohn familyd
Батько Барух Шнеур
Мати Зельда Рахель Шнеєрсон
Родичі Menachem Mendel Schneersohnd і Chaya Mushka Schneersond
Брати, сестри Q5625226?
У шлюбі з Хана Шнеєрсон
Діти (3[1]) Менахем-Мендл, Дов-Бер, Ісраель-Арьє-Лейб
Нагороди
Хабадська синагога в Алмати, казахська марка

Біографія
Меморіальна дошка Леві Іцхаку Шнеєрсону на вул. Барикадній в Дніпрі

Народився в містечку Піддобрянка біля Гомеля в родині Меламеда Боруха-Шнєєра Шнеєрсона; мати — Зельда Рахель. У ранньому віці виявив непересічні здібності, і на нього звернули увагу рабини Північно-Західного краю. У 1900 році одружився з уродженкою єврейської землеробської колонії Романівка Ханою Меєрівною Шнеєрсон (1880—1964), дочкою Меєра-Шлойме (Меєра-Шльоми) Яновського (1860—1933), в 1908—1911 роках вченого єврея Миколаєва, і Рахілі Іцковни Шнеєрсон, і переселився до Миколаєва, де в 1902 році народився їхній первісток, Менахем-Мендл, майбутній ребе. У 1909 році був призначений на посаду рабина Катеринослава, на якій залишався аж до 1939. Після встановлення радянської влади почав піддаватися позбавленням і був змушений покинути свою комфортну квартиру і переїхати в комуналку. Незважаючи на переслідування радянської влади, завжди залишався вірним заповідям іудаїзму і закликав всіх інших до продовження дотримання традицій. Суворо стежив за кашрутом, проводив весілля і похорон відповідно до єврейської традиції до самого арешту. У 1939 році був звинувачений в антирадянській діяльності і засланий в Казахстан в селище Чіілі. У Чіілі сильно страждав від голоду і обмежень в пересуванні. В останні дні життя отримав дозвіл переселитися в Алма-Ату, де і помер. Після нього залишилося кілька неопублікованих книг по хасидизму.

Примітки
  1. https://www.mytzadik.com/tzadik.aspx?id=251
  2. Воспоминания ребецн
  3. Дело Екатеринославского раввина

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.