Лев I (карликова галактика)

Лев І (Leo I) — це карликова сфероїдальна галактика в сузір'ї Лева, розташована на відстані близько 820 000 світлових років. Вона належить до Місцевої групи галактик і вважається одним із найдальших супутників Чумацького Шляху. Галактика була виявлена 1950 року Альбертом Джорджем Вілсоном на фотопластинах огляду неба Національного географічного товариства — Паломарської обсерваторії, які були зроблені 48-дюймовою камерою Шмідта в Паломарській обсерваторії.[4][5]

Лев II
Лев II
Тип об'єктаE;dSph[1]
Відкривач
Дата відкриття1950
Розташування (Епоха: J2000.0)
Сузір'яЛев
Пряме піднесення10г 08х 27.4с[1]
Схилення+12° 18′ 27″[1]
Вигляд
Габбл-тип :
Видима зоряна величина+ 11,2[1] m
Фотографічна зоряна величина
Видимий діаметр
Яскравість поверхні
Фізичні дані
Відстань820 ± 70 тисяч світлових років (250 ± 20 кілопарсек)[2][3] св.р.
Кутове положення
Червоний зсув285 ± 2 км/с[1]
Абсолютна зоряна величина
Променева швидкість
Радіус
Абсолютний діаметр
Маса
ВластивостіГалактика-супутник Чумацького Шляху
Позначення
UGC 5470, PGC 29488, DDO 74, A1006,[1] Harrington-Wilson #1,[1] Regulus Dwarf[1]

Видимість

Через візуальну близькість до Регула й низьку поверхневу яскравість за галактикою важко спостерігати. Потрібні середні аматорські телескопи (15 см і більше) і темне небо, хоча є повідомлення, що в квітні 2013 року за дуже темного неба її спостерігали за допомогою 11-см телескопу міні-Добсон і навіть за допомогою 7 см рефрактора f/10.[6]

Маса

Вимірювання променевих швидкостей деяких яскравих червоних гігантів у Леві І дозволило виміряти її масу; вона становить не менше (2,0 ± 1,0)×107 M☉. Результати не є остаточними та не виключають і не підтверджують наявність великого гало темної матерії довкола неї. Однак майже напевне галактика не обертається[5].

Було висловлено припущення, що Лев І є припливним зоряним потоком у зовнішньому гало Чумацького Шляху, але ця гіпотеза не була підтверджена.

Зореутворення

Типово для карликових галактик, металічність Лев I дуже низька, лише один відсоток сонячної. Галарт із колегами 1999 року на основі спостережень телескопа Габбл зробили висновок, що у період від 6 до 2 мільярдів років тому галактика пережила значний спалах зореутворення, на який припадає утворення 70-80 % її населення. Немає істотних доказів існування зір, старших за 10 млрд років. Близько 1 млрд років тому коефіцієнт зореутворення Лео І, здається, раптово впав до майже нульового значення, але незначне зореутворення можливо тривало до 200—500 мільйонів років тому. Таким чином, Лев І може бути наймолодшою карликовою сфероїдальною галактикою-супутником Чумацького Шляху. Також імовірно, що галактики оточена хмарою іонізованого газу з масою, аналогічною масі самої галактики[7].

Кулясті скупчення

Станом на 2000 рік у галактиці не виявлено кулястих скупчень.

Регул

Лев I візуально розташована всього за 12 кутових мінут від Регула, найяскравішої зорі сузір'я Лева. Тому її іноді називають карлик Регула. Розсіяне світло від зорі ускладнює вивчення галактики й у видимому світлі вона була виявлена лише у 1990-ті роки[4][5].

Примітки
  1. NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for Leo I. Процитовано 29 листопада 2006.
  2. I. D. Karachentsev; V. E. Karachentseva; W. K. Hutchmeier; D. I. Makarov (2004). A Catalog of Neighboring Galaxies. Astronomical Journal 127 (4): 2031–2068. Bibcode:2004AJ....127.2031K. doi:10.1086/382905.
  3. Karachentsev, I. D.; Kashibadze, O. G. (2006). Masses of the local group and of the M81 group estimated from distortions in the local velocity field. Astrophysics 49 (1): 3–18. Bibcode:2006Ap.....49....3K. doi:10.1007/s10511-006-0002-6.
  4. Leo I. SEDS Messier Database. Процитовано 15 травня 2006.
  5. Van den Bergh, Sidney (2000). Galaxies of the Local Group (вид. 1st). Cambridge University Press. с. 243–245. ISBN 0-521-65181-6.
  6. Faint Fuzzy Observations. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  7. van den Bergh, Sidney (April 2000). Updated Information on the Local Group. The Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 1sss 112 (770): 529–536. Bibcode:2000PASP..112..529V. arXiv:astro-ph/0001040. doi:10.1086/316548.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.