Легенда Г'ю Гласса

В оригіналі фільм називається «The Revenant». Таким терміном в англомовному світі називають людей, що пережили клінічну смерть і повернулися з того світу (також таких, яких уважали померлими; іноді — як синонім слова «зомбі», «привид» і подібних).[4][5] Назва фільму також відсилає на одноіменну книгу-роман «The Revenant: A Novel of Revenge» авторства Майкла Панке, на основі якої знятий фільм. В Україні, зважаючи на можливі втрати змісту при перекладі, те, що більшість українців не знайомі з біографією Г'ю Гласса, не читали книгу, та на те, що в основу фільму покладені історичні й біографічні події, фільм транслювався під назвою «Легенда Г'ю Гласса». Під такою назвою фільм демонструвався лише в Україні.[6]

В українському сегменті Netflix фільм демонструється під назвою «Уцілілий».

Події відбуваються в першій третині XIX століття на північному заході Північної Америки. Г'ю Гласс із сином та іншими мисливцями полює в лісах на бобрів задля їхнього хутра. Несподівано на табір мисливців нападають індіанці арікара, вбиваючи багатьох із них. Г'ю з кількома товаришами відбиваються від індіанців та добігають до човна, на якому тікають. Джон Фіцджеральд, який недолюблює Г'ю та його сина Гоука, народженого індіанкою, намагається врятувати хутра, за які тільки й живе. Група відривається від індіанців і прямує до форту Кіова. Тим часом індіанці переслідують їх, шукаючи викрадену дочку вождя Арікари, Поваґу.

Мисливці зупиняються на березі. Гласс, відійшовши від табору, натрапляє на ведмедицю. Звір нападає на Г'ю та сильно ранить його. Група розділяється надвоє, з тяжко пораненим Глассом залишаються його син і двоє мисливців — Джон Фіцджеральд і Джим Бріджер. Вони думають, що поранений не виживе й хоча далі несуть його, сподіваються дочекатися смерті Гласса та поховати його. Але натомість Фіцджеральд убиває Гоука й переконує Бріджера кинути помираючого Гласса. Всупереч обставинам Гласс виживає й долає шлях, повний мук і небезпек, щоб помститися за зраду.

Гласс подорожує засніженими лісами, рятуючись від холоду та індіанців, пробує добути їжу, ловить рибу. Від індіанця, чию мову він знає, Гласс дізнається, що Поваґу викрали французи, у яких плем'я вимінювало оленячі шкури на коней. Гласс пробирається до табору французів та краде коня, заразом звільняючи Поваґу. Після чергової сутички з індіанцями, він падає зі скелі на ялини і його кінь розбивається. Щоб не замерзнути насмерть у заметілі, Гласс змушений сховатися в туші коня. Тим часом Фіцджеральд дізнається, що витрати на його експедицію за хутром виявилися надто високими. Таким чином він не отримає грошей і навіть лишається в боргах.

Зрештою Гласс добирається до табору, де серед його вцілілих товаришів є і Фіцджеральд із Бріджером. Дізнавшись про порятунок Гласса, Фіцджеральд тікає з табору, викравши гроші. Після недовгого переслідування Гласс, нарешті, наздоганяє Фіцджеральда й між ними починається бійка. Гласс важко ранить Фіцджеральда та залишає його індіанцям, котрі супроводжують поглядом тіло його кривдника, що пропливає річкою повз них. Арікара з Поваґою ідуть звідти, не займаючи Гласса, а той, поранений, прямує в гори, де бачить дух своєї дружини.

Задум зняти екранізацію роману Майкла Панке про мисливця, який пережив напад грізлі, з'явився в сценариста і продюсера Аківи Голдсмана в 2001 році. З різних причин виробництво фільму відкладалося, а сценарій переписувався кілька разів. Стрічкою пробували зайнятися продюсери Стів Голін і Арнон Мілчен, але кілька режисерів і акторів пішли з проєкту. Лише в 2011 році до фільму залучили Алехандро Гонсалеса Іньярріту, Леонардо Ді Капріо і Шон Пен. Однак через інші проєкти й пошуки фінансування запуск зйомок відкладався. Зрештою, Пен роботи не дочекався, а його місце зайняв Том Гарді.

Зйомки стартували у вересні 2014 року, і планувалося завершити їх за 7 місяців. Зйомки було вирішено проводити виключно в реальних місцевостях без павільйонів і використання технології хромакею. На темпах роботи позначився обраний авторами метод зйомки сцен у хронологічному порядку, що до того ж додало 7 млн доларів до кошторису. Іньярріту прагнув показати плавний перехід краєвидів від осені до зими, допомогти акторам передати розвиток психічного стану персонажів. Погода виявилася непередбачуваною, з морозами, коли був потрібний просто сніг, і теплом, коли вимагалися морози. Через це команді кілька разів доводилося згортатися та шукати інші місця зйомок. Потрібні майданчики знаходились у глушині, і лише на доставку їх вертольотами щоденно втрачалося не менше 40% часу.

Більшу частину сцен вдалося відзняти в Канаді: Скелясті гори, гора Фортрес, вулкан Касл Рок, річка Боу, долина Скуаміш з дощовими лісами і канадські праліси. Для екстремальних річкових зйомок група перемістилася до США, в штат Монтана на річку Кутеней. Її течія була безпечнішою, вода теплішою. З наближенням літа в Північній Америці не було потрібних зимових умов, тож група рушила в Південну Америку – на Вогняну Землю. Там знімалися фінальні сцени з поєдинком головних Гласса та Фіцжеральда.

Ді Капріо почасти особисто пережив тягарі свого персонажа: ходив у мокрому ганчір’ї при -25, їздив верхи, їв сиру рибу і печінку бізона, розпалював вогнище без сірників, стріляв з рушниці двохсотлітньої давності, завчав репліки мовою індіанців. Також Ді Капріо наполіг на тому, щоб зніматися в одній з найнебезпечніших сцен – сплаві гірською річкою. Грим, який передає рани, щоденно забирав у Ді Капріо по 4-5 годин. Борода, яку довелося відрощувати пів року, заважала і вимагала ретельного догляду.

На зйомках не постраждала жодна тварина, всі мертві звірі в кадрі були макетами. Для зйомки нападу ведмедя автори поспілкувалися з зоологами і переглянули десятки відео сутичок ведмедів і людей. На вивчення, постановку і відпрацювання хореографії хижака і жертви у каскадерів пішло кілька місяців. На майданчику сцена робилася з допомогою тросів, якими переміщали Ді Капріо і каскадерів, які хапали актора там, де передбачалися поранення лапами і укуси. Щоб зняти лавину, на схил гори з вертольота скинули вибухівку.

Хоча Іньярріту принципово відмовлявся від використання хромакею і візуальних ефектів, деякі сцени були неможливі без них, такі як напад ведмедя[7].

• Офіційний сайт(англ.)
• Легенда Г'ю Гласса на сайті IMDb (англ.) (англ.)
• Легенда Г'ю Гласса на сайті Ukrainian Film Distribution