Легкий Григорій Йосипович

Легкий Григорій Йосипович (Псевдо: «Борис») — (* 21 червня 1922, с. Слов'ятин (нині Саранчуківська сільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область) — †20 жовтня 1950, села Шешори та Прокурава, Косівський район, Станіславська(нині Івано-Франківська область) — окружний провідник ОУН Коломийщини. Лицар Срібного Хреста Заслуги.

Легкий Григорій
Загальна інформація
Народження 21 червня 1922(1922-06-21)
с. Слов'ятин, (нині Саранчуківська сільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область)
Смерть 20 жовтня 1950(1950-10-20) (28 років)
с. Шешори, Косівський район, Івано-Франківська область
Псевдо Борис
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС ОУН
УПА
Командування
Окружний провідник ОУН Коломийщини (1945 — 1950)
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Провідник Коломийщини «Борис» (Легкий Григорій) та провідник Буковини «Сталь» (Савчак Василь)

Григорій Легкий народився 21 червня 1922 року на Тернопільщині. Закінчив у рідному селі початкову школу, вступив до Станіславської гімназії, яку закінчив із золотою медаллю, став членом юнацтва ОУН.

В 1943 р. його як активного члена Організації схопило гестапо. Засудили до розстрілу і повезли до Львова. У районі Бурштина Григорій вискочив на ходу з поїзда й так уник вироку.

До 1944 р. виконував обов'язки пропагандиста проводу ОУН, а з 1945 був призначений окружним провідником Коломийщини. Під керівництвом «Бориса» повстанці вели бої з німецькими, угорськими та більшовицькими військами.

Восени 1950 р. окружний провідник Коломийщини «Борис» (Легкий Григорій) та окружний провідник Буковини «Сталь» (Савчак Василь) проводили в лісах в районі хребта Корметура поблизу с. Шешори останню нараду напередодні зими. Повстанці отримували явки і паролі, вказівки щодо діяльності на найближчі півроку та заходи безпеки. Нарада добігала кінця, чимало учасників її вже покинули, та енкаведистам, за допомогою свого агента «Кордуба», вдалося виявити і оточити місце зібрання повстанців. Провідник розпорядився знищити всі наявні документи. Зав'язався бій. Поранений Григорій прикривав відхід товаришів і, при спробі захопити його в полон, підірвав себе гранатою. У день загибелі, 20 жовтня 1950 року, йому йшов 29-й рік.

Провідник «Сталь» також загинув у тому бою. Обидва тіла окупанти возили до Києва для демонстрації високому начальству як доказ, що з повстанським рухом розправилися. Їх поховали у невідомому місці.

Нагороди

  • Згідно з Постановою УГВР від 23.08.1948 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/48 від 2.09.1948 р. керівник Коломийського окружного проводу ОУН Григорій Легкий – «Борис» нагороджений Срібним хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті

  • Пам'ятний хрест — як символічна могила — стоїть тепер на тому місці, де повстанці прийняли останній бій.
  • 1.12.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Галич Івано-Франківської обл. Срібний хрест заслуги УПА (№ 026) переданий Петру Легкому, брату Григорія Легкого – «Бориса».

Див. також

Посилання

Література

  • П.Підлетейчук, Книга: «За усміх світанку»



This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.