Леді Джанк

2015 року гурт випустив два ЕР, «Буде Що Сказати» та «#2», кожен з чотирьох пісень. У другий мініальбом, окрім авторського матеріалу, увійшла пісня на слова Тараса Шевченка — «Чигрине».[2]

2017 року вийшов ЕР «Холоста свобода перетворюється знову на кошмар» і кліп на пісню «Інтро (Холоста свобода)».

22 січня 2018 року вийшов мініальбом «Я хочу, щоб грав комп\ютер».[3]

«Цей ЕР кардинально відрізняється від нашого колишнього звучання. Це по-справжньому зимовий реліз, сповнений хандри і тієї самої СНД-шної туги урбанізованого простору. Була використана маса електронних інструментів і семплів. Музика вийшла похмура, але більш жива та щира, ніж на попередніх релізах. Уперше ми повністю задоволені матеріалом, бо орієнтувалися тільки на власні смаки».[4]

У тому ж році вийшов кліп на композицію «Знову і знову», режисером став Михайло Бурлаков.[5]

За своє існування гурт встиг показати себе на Фестивалі вуличної музики, ART-Пікніку Слави Фролової (2014), Kyiv Open Air 2015, Gogolfest 2014 та 2015, Old Car Fest, конкурсі Rock the Nation, Global Battle Of the Bands 2016, в ефірі Радіо Аристократи та багатьох київських музичних майданчиках.

2019 року гурт розпався. Невдовзі після цього Михайло Бурлаков під псевдонімом Misha Propal випустив сольний альбом «With No Story to Tell»[6], Сергій Гусак створив сольний проєкт «Ницо Потворно»[7] а Ілля Случанко став учасником гурту «Фіолет», а пізніше гурту «Latexfauna».

Стиль гурта поєднує в собі західну музику від неосоула до постпанка. Учасники принципово не пишуть тексти англійською, віддаючи перевагу українській та російській мовам.

• Сергій Гусак — вокал
• Ілля Случанко — гітара
• Михайло Бурлаков — бас, синти, семплування

• 2015 — «Буде що сказати»
• 2015 — «#2»
• 2016 — «Сумно» (Сінгл)
• 2016 — «Танцюючи палати» (Сінгл)
• 2017 — «Мамарада» (Сінгл)
• 2017 — «Холоста свобода перетворюється знову на кошмар»
• 2018 — «Я хочу, щоб грав комп\ютер»[8]