Лежандр (кратер)

Лежандр (лат. Legendre) — кратер на Місяці, біля південно-східного краю видимого боку. Діаметр — 78 км. Названий на честь французького математика 18-19 століть Адрієна-Марі Лежандра. Ця назва була запропонована в 19 столітті Йоганном Медлером[1] і 1935 року затверджена Міжнародним астрономічним союзом[2].

Лежандр
лат. Legendre
Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
(ширина зображення — 140 км)

Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
(ширина зображення — 140 км)

28.92° пд. ш. 70.02° сх. д. / -28.92; 70.02
Небесне тілоМісяць
Типметеоритний
Діаметр78 км
ЕпонімАдрієн-Марі Лежандр
Назву затверджено1935
У базах даних
GPN

Лежандр

 Лежандр у Вікісховищі
Карта регіону

Розташування

Лежандр лежить у материковій області між Морем Достатку та Морем Південним. Координати його центру — 28.92° пд. ш. 70.02° сх. д. / -28.92; 70.02[2]. Найближчі до нього найменовані кратери (не рахуючи сателітних) — Адамс на південному заході, Хазе та Паліцш на заході й Філліпс на північному сході. Їх розмір приблизно такий самий або менший, ніж у Лежандра. Дещо далі, за 150—200 км від нього, лежать 5 значно більших кратерів: Фурнерій на південному заході, Петавій на північному заході, Бальмер на півночі та Гумбольдт на сході.

За 20 км на північний захід від краю Лежандра (27.81° пд. ш. 68.14° сх. д. / -27.81; 68.14 (концентричний кратер))[3] є маленький (5 км) кратер із двома валами[4]. Таких об'єктів на Місяці відомо лише кілька десятків; їх походження невідоме[5].

За 40 км на південний схід від краю Лежандра, в кратері Лежандр K (30.42° пд. ш. 72.33° сх. д. / -30.42; 72.33 (темна пляма))[3], одна з тріщин на дні утворює розширення, оточене темним ореолом діаметром близько 10 км. Можливо, це результат вулканічної активності[6].

Опис

Лежандр — древній кратер: він утворився ще в донектарському періоді[7]. Він помітно пошкоджений подальшими ударами і всіяний численними дрібними кратерами. Його вал доволі згладжений, а в південній частині перекритий безіменним 25-кілометровим кратером. Невелика прогалина є і на північному сході валу, біля маленького кратера Лежандр M. Поряд із цією прогалиною, на краю Лежандра M, знаходиться найвища точка валу Лежандра: 4,7 км над рівнем дна. Найменшу висоту (близько 1 км) вал Лежандра має на південному сході, бо там цей кратер перекрив ще старший і більший кратер Лежандр K[3].

Дно Лежандра поцятковане дрібними кратерами й перетяте вузькою тріщиною, яка виходить за його межі й тягнеться на південний схід. У центрі кратера є маленька гірка висотою 400–500 м[7][3].

Сателітні кратери

Ці кратери, розташовані поряд із кратером Лежандр, названо його ім'ям із доданням великої латинської літери[2]:

Лежандр Координати Діаметр, км
D 31.60° пд. ш. 75.15° сх. д. / -31.60; 75.15 (Лежандр D) 58
E 33.86° пд. ш. 78.57° сх. д. / -33.86; 78.57 (Лежандр E) 26
F 33.66° пд. ш. 76.12° сх. д. / -33.66; 76.12 (Лежандр F) 40
G 32.23° пд. ш. 73.92° сх. д. / -32.23; 73.92 (Лежандр G) 17
H 32.44° пд. ш. 78.17° сх. д. / -32.44; 78.17 (Лежандр H) 8
J 30.63° пд. ш. 74.10° сх. д. / -30.63; 74.10 (Лежандр J) 12
K 29.79° пд. ш. 72.21° сх. д. / -29.79; 72.21 (Лежандр K) 92
L 28.12° пд. ш. 73.50° сх. д. / -28.12; 73.50 (Лежандр L) 31
M 28.17° пд. ш. 71.61° сх. д. / -28.17; 71.61 (Лежандр M) 10
N 27.47° пд. ш. 70.50° сх. д. / -27.47; 70.50 (Лежандр N) 6
P 27.31° пд. ш. 69.28° сх. д. / -27.31; 69.28 (Лежандр P) 7

Див. також

Примітки
  1. Пугачева С. Г., Родионова Ж. Ф., Шевченко В. В., Скобелева Т. П., Дехтярева К. И., Попов А. П. Государственный Астрономический институт им. П.К. Штернберга, МГУ. Номенклатурный ряд названий лунного рельефа. — 2009. — С. 25. (описание)
  2. Legendre. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
  3. За даними супутника Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS.
  4. Wood, C. A. (1978). Lunar Concentric Craters. Lunar and Planetary Science IX: 1264–1266. Bibcode:1978LPI.....9.1264W.
  5. Trang, D.; Gillis-Davis, J. J.; Hawke, B. R.; Bussey, D. B. J. (2011). The Origin of Lunar Concentric Craters. 42nd Lunar and Planetary Science Conference, held March 7-11, 2011 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1608, p.1698. Bibcode:2011LPI....42.1698T.
  6. Legendre. The-Moon Wiki. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 17 лютого 2015.
  7. Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.