Лексис
«Лексис…» (староцерк.-слов. ЛЄКСИС Си́рѣчъ Рече́нїѧ, Въкра́тъцѣ събра́н꙽ны. И҆ и҆ꙁ словеⷩ҇скаго ꙗ҆́ꙁы́ка, на про́сты̏ Рꙋ́скій Діѧ́леⷦ҇тъ И҆стол꙽кова́ны.) — перший друкований церковнослов'янсько-український словник Лаврентія Зизанія, що вийшов у світ у Вільні 1596 року. Словник відіграв значну роль у подальшому розвитку східнослов'янської лексикографії[1].
.jpg.webp)
Реєстр словника організований за диференційним принципом (тобто подаються тільки ті церковнослов'янські слова, що відмінні від українських формою чи значенням), налічує 1061 вокабулу.
Зизаній перший в історії українського й східнослов'янського мовознавства розробив та застосував більшість основних лексикографічних методів упорядкування словника. Його «Лексис…» був зразком й основою «Лексикона» Памва Беринди, російських азбуковників тощо.
Джерела
- Ботвинник М. Лаврентий Зизаний. — М., 1973.
- Лаврентій Зизаній. Лексис. — Вільно. 1596.
- Із українських словників XVI—XVII в. Із словника Лаврентія «Лексис… 1596 р.» / Сімович В. Хрестоматія з пам'ятників староукраїнської мови (старого й середнього періоду до кінця XVIII стол.). — Прага: «Сіяч», 1932. — С. 300—301.
Посилання
- Лексис Лаврентія Зизанія онлайн
- Грінченко Борис. Огляд української лексикографії // ЗНТШ, 1905, т. 66. — С. 1—2.
- Москаленко А. А. «Лексисъ, сирѣчь реченїя, въкратъцѣ собраны и изъ словенскаго языка на просты рускій діѧлектъ истолкованы» Л. Зизанія // Нарис історії української лексикографії. — К., 1961. — С. 14—16.
- Горецький П. Й. «Лексис. Сирѣчъ реченїя, въкратъцѣ собраны…» Лаврентія Зизанія // Історія української лексикографії. — К., 1963. — С. 14—19.
- Німчук В. В. Зизаній (Зизаній-Тустановський) Лаврентій Іванович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 204.