Леміш (ґонт)
Лемі́ш (рос. лемех), ле́мех[1], також «російська черепиця» (русская черепица)[2] — в російській дерев'яній архітектурі довгасті злегка зігнуті дощечки у формі лопатки, що служать для покриття бань шатер та інших округлих форм[3] і мають деяку схожість з черепицею[4].
Назву отримав за схожість з лемешем плуга (рос. лемех)[5][6].
Опис
Колоди рубали сокирою, оскільки при поперечному рубанні деревини її пори забиваються і стають недоступними для вологи[7]. Переважно використовували осику — завдяки її податливості при обробці, збільшенню міцності пізніше під впливом дощу і снігу, і набуваному з часом сріблястому відливу[8]. Вузький осиковий (чи дубовий, кленовий)[7] тес розрубували на дрібні дощечки, кінці яких загострювали у вигляді ступінчастого клина (городчастий) або півкругом (Лампожненська церква в Архангельській області)[9], або трикутним завершенням[10]. Профіль лемеша має опуклу форму (по поверхні), що значно ускладнює його виготовлення і підвищує вимоги до якості деревини. Довжина одного елемента — до 50 см. Прибиваються рядами, внапусток.
У сучасному храмовому будівництві і в зодчестві Давньої Русі використовувався для покриття бань, бочок, кокошників, шатер, шиї та інших елементів покрівель («лускате оббивання»)[11]. Наприклад, 30 тисяч лемешин знадобилося для покриття Преображенської церкви[12].
Галерея
- Кижі, лемешева покрівля церкви Преображення Господня
- Крита лемешем баня церкви Трьох Святителів на Кулишках у Москві
Примітки
- Лемех // Русско-украинский словарь. 2013.
- Валерий Агронский. Архитектура России. — С. 18. — ISBN 9785040615827.
- Виктор Францевич Волошин, Н. А. Зельтен. Словарь архитектурно-строительных терминов. — Вышэйшая школа, 1990. — 198 с.
- Юрий Алексеев, Владимир Казачинский, Виталий Бондарь. История архитектуры градостроительства и дизайна. Курс лекций / Рецензенты: Н. А. Сапрыкина, Г. А. Малоян. — М. : Ассоциация строительных ВУЗов, 2008. — С. 434. — ISBN 5-93093-253-0.
- Б. Б. Вагнер. Карта рассказывает: Природа и история, имена и судьбы в географических названиях Подмосковья. — 2015. — С. 322. — ISBN 9785519026338.
- Э. С. Юсупов. Словарь терминов архитектуры. — Фонд «Ленинградская Галерея», 1994. — С. 205.
- Зинаида Бичанина, О. Климова. Самые интересные места мира. Куда и когда. — 2017. — С. 164. — ISBN 9785040440986.
- Арктическая энциклопедия / Лукин Ю. Ф. — дополненное и переработанное издание «Северной энциклопедии». — Палсен, 2017. — Т. 2. — С. 253. — ISBN 9785040717958.
- Игорь Эммануилович Грабарь. О русской архитектуре: исследования, охрана памятников. — Наука, 1969. — 442 с.
- Михаил Исаевич Мильчик, Юрий Сергеевич Ушаков. Деревянная архитектура русского Севера: Страницы истории. — Стройиздат, Ленинградское отд-ние, 1981. — С. 41-46.
- Владимир Иванович Пилявский, Алексей Алексеевич Тиц, Юрий Сергеевич Ушаков. История русской архитектуры. — Стройиздат, Ленинградское отд-ние, 1984. — С. 507.
- Александр Викторович Ополовников. Русь деревянная: образы русского деревянного зодчества. — Детская литература, 1981. — С. 126.