Ленініана в українському мистецтві
Ленініана в українському мистецтві — назва сукупності творів українського мистецтва та української літератури, присвячених Володимиру Леніну, невід'ємна складова культу особи більшовицького вождя, який був важливою складовою радянської пропаганди протягом всього часу існування СРСР.
![](../I/%D0%9F%D0%B0%D0%BC'%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96.jpg.webp)
Пам'ятний знак на честь народження Леніна перед входом до Центрального скверу в Кіровограді. Червень 2009 року
Анатолій Луначарський стверджував, що Ленініана відобразила образ «історичної постаті світового масштабу», в якій «позначилася персонально вся чарівність цієї дивовижної епохи»[1]
Пам'ятники
Пам'ятники Леніну стали невід'ємною частиною радянської традиції українського монументального мистецтва.
Художня література
"Я біля серця ношу пісні: |
Дмитро Васильович Павличко, «Партія - очі мої» |
- Ф. Кушнерик. Дума «Батько Ленін»
- П. Древченко, С. Пасюга, П. Гащенко та Г. Цибка. Дума «Про військо Червоне, про Леніна-батька і синів його вірних» (1923)
- О. Влизько «Ленін»
- В. Сосюра «Падають сніжинки лагідно і млисто»
- В. Сосюра «Про Партію пісню співа Україна»
- А. Малишко «Здавалось малому…»
- В. Сосюра «Колискова»
- В. Сосюра «Ленін»
- Л. Ошанін «Ленін завжди з тобою»
- П. Тичина «Ленінове сонце»
- П. Тичина — «Леніна ясна зоря»
- О. Гончар «Прапороносці»
- М. Рильський «Ленін»
- Є. Плужник «Він»
- Л. Первомайський «Ленін з нами»
- П. Тичина «Ленін»
- О. Підсуха «Ленін»
- П. Воронько «Ленін іде по планеті»
- Д. Павличко «Ленін іде»
- А. Волощак «На ленінському шляху»
- Д. Павлчко «Партія — очі мої»
- В. Мисик «На людній площі»
- В. Бичко «З іменем Леніна»
- П. Тичина «Зростай, пречудовий світе!»
- О. Новицький «Слово про Партію Леніна»
- Б. Олійник «А люди ідуть…»
- В. Лагода «Справа Леніна живе»
Народна творчість
- Дума «Хто ж той сокіл, товариші?»
- Казка «Ленінська правда»
- Народна пісня «Виряджала мати сина» (1927)
Образотворче мистецтво
- М. Божій «Новий час»
- В. Рижих «Комінтерн»
- О. Широков «Горки. Січень 1924 року»
- О. Лопухов «ІІ з'їзд Рад»
- К. Філатов «В. І. Ленін»
- В. Хитриков «Бесіда з Іллічем»
- С. Гуєцький «Смольний. 1917 рік»
- Л. Шматько «Доповідь В. І. Леніна про план ГОЕЛРО»
- М. Кривенко «В. І. Ленін у сім'ї робітника»
- В. Касіян «Ленін і народ»
- В. Касіян «Приїзд В. І. Леніна до Петрограда 1917 року»
- В. Касіян «М. Щорс на прийомі у В. І. Леніна»
- В. Касіян «Ходаки у В. І. Леніна»
- В. Касіян «Український робітник О. В. Бродський на прийомі у В. І. Леніна»
- П. Басанець «Українці у В. І. Леніна»
- М. Кривенко «За Ленінським мандатом»
- С. Московиченко «Леніна мрії — в дії»
- Я. Райзін, М. Тихонов «Ми підемо твердо і неухильно до перемоги соціалізму. В. І. Ленін»
- Є. Саренко «Шляхом Жовтня — до комунізму»
- Т. Лящук «Вождь, учитель, друг»
- М. Божій «Двадцятий вік»
- О. Любимовський, М. Рибальченко «В думах про майбутнє»
- С. Кириченко «В. І. Ленін»
- В. Попінов «В. І. Ленін — засновник Комуністичної партії Радянського Союзу»
- І. Ковтонюк «Ніч перед штурмом»
- А. Страхов «В. Ульянов (Ленін)»
- О. Попов «Ленін»
- О. Лопухов «Хай живе соціалістична революція!»
- М. Божій «В. І. Ленін»
- В. Югай «В Шушенському»
- О. Широков «Бесіда з Іллічем»
- І. Селіванов «В. І. Ленін на суботнику»
Музика
- Твори українських композиторів[2]
- У 1920-ті роки[3]:
- М. Повх-Ніколаєв, траурний марш для духового оркестру «Пам'яті улюбленого вождя» ,
- Василь Овчаренко, «Похідний марш пам'яті Леніна» для оркестру,
- Лев Штейнберг, «Траурний марш пам'яті Леніна» для фортепіано,
- Павло Толстяков, «Пам'яті Леніна» для мішаного хору з фортепіано;
- В. Ступницький, «Ленінський Заповіт» для мішаного хору і фортепіано[4]
- Повоєнний час:
- В. Філіпенко «Прославим слово Леніна» (1967, на сл. П. Тичини),
- Л. Дичко, кантата «Ленін» на вірші Д. Бєдного, Н. Заболоцького, В. Маяковського, Расула Рзи і революціонної пісні «Варшавянка» (дипломна робота)[3][5]
- М. Дремлюга, ораторія «Ленін» (сл. А. Прокоф'єва, В. Луговського, Р. Рзи, А. Кулешова і А. Коренева, 1969);
- Є. Зубцов, «Серцем до Леніна», кантата для солістів, дитячого хору та оркестру[6]
- Інше
- Поліський ансамбль «Льонок» — «Ленін Партія Народ»
- Хорова капела УРСР «Думка» — «Нас осіняє Ленінське знамено»
- Державний український народний хор під керівництвом Григорія Верьовки — «Пісня про Леніна»
- Ю. Каменецький — «Пісня про Леніна»
- «Поліська пісня про Леніна» (муз. В.Кирильчука, сл. І.Яцищина)[7][8][9]
Театр
- О. Корнійчук «Правда»
Примітки
- Персональне чарівність дивовижної епохи|КУЛЬТУРА — Аргументи і Факти Ульяновськ
- Детальніше див. у виданні: М. Гордійчук. Українська музична Ленініана. — К., 1970
- Мринська Ірина Олександрівна. стильова динаміка жанру музики in memoriam у творчості українських композиторів першої половини XX століття Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.
- Ступницький В. П. Ленінський Заповіт: [для мішан. хору з фп.] / муз. В. Ступницького ; сл. М. Терещенко ; [худ.] Євген Мей. — [Х.]: Державне вид-во України, [1925] (Трест «Київ-Друк») . — 12 с. : кол. іл.
- C. Алексеева Музыка Леси Дычко Архівовано 2 червня 2013 у Wayback Machine.
- Серцем до Леніна [Ноты]: кантата для солістів дит. хору та орк. : Клавір / Є. М. Зубцов ; сл. М. Сингаївський ; пер. з укр. А. Ковальчук. — 2-е вид. — К. : Муз. Україна, 1990. — 40 с. — Парал.: укр., рос. мовами. — 0.55 р.
- Сьогоднійшній день Ровенської області
- Творчість самодіяльних композиторів у хоровому житті Рівненщини другої половини XX століття
- Календар знаменних та пам'ятних дат на 2016 рік
Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.