Леонард Нельсон

Леона́рд Не́льсон (нім. Leonard Nelson; 11 липня 1882, Берлін 29 жовтня 1927, Геттінген) — німецький філософ і психолог, глава психологічної течії в неокантіанстві, послідовник Якоба Фріза, засновник неофризької школи в неокантіанстві, співзасновник Міжнародного соціалістичного союзу боротьби. Нельсон доводив неможливість загальної теорії пізнання.

Леонард Нельсон
нім. Leonard Nelson
Народився 11 липня 1882(1882-07-11)[1][2][…]
Берлін, Німецька імперія[3]
Помер 29 жовтня 1927(1927-10-29)[3][2][…] (45 років)
Геттінген, Веймарська республіка, Німецький рейх[3]
·пневмонія
Поховання Q109008935?[4]
Країна  Німеччина
Діяльність математик, філософ
Alma mater Геттінгенський університет і Französisches Gymnasium Berlind
Галузь філософія і психологія
Заклад Геттінгенський університет
Науковий керівник Julius Baumannd[5]
Батько Heinrich Nelsond

 Леонард Нельсон у Вікісховищі

Примітки

Література

  • Selchow В. von. L. Nelson. Ein Bild seines Lebens und Wirkens. — P., 1938. (нім.)
  • L. Nelson zum Gedächtnis / Hrsg. М. Specht und W. Eichler. — Göttingen, 1953. (нім.)
  • Dimiter Tsatsov, The Resilience of Bulgarian Nelsonianism //Sofia Philosophical Review. Vol. III, No. 1. 2009 (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леонард Нельсон

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.