Леонов Андрій Євгенійович
Андрій Євгенійович Леонов (рос. Андрей Евгеньевич Леонов; 15 червня 1959, Москва, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист Росії (1997). Ведучий програм «Болезни — нет» (2005—2006)[1] і «О самом главном» (2014).
| Андрій Євгенійович Леонов | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Андрей Евгеньевич Леонов | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Андрей Евгеньевич Леонов | |||
| Народився |
15 червня 1959 (62 роки) Москва, СРСР | |||
| Громадянство |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | актор, телеведучий | |||
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна | |||
| Роки діяльності | 1972 - | |||
| Батьки | Леонов Євген Павлович | |||
| IMDb | nm0503086 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
 Андрій Євгенійович Леонов у Вікісховищі | ||||
Біографічні відомості
Син Народного артиста СРСР Євгена Павловича Леонова. Закінчив Театральний інститут імені Бориса Щукіна у 1979 році (курс А. Казанської), потім був прийнятий в трупу театру «Ленком».
Першу роль в кіно зіграв підлітком в картині «Гонщики» (1972). У кіно, серіалах і телеспектаклях зіграв більше 50 ролей.
Сім'я
- Батько — Леонов Євген Павлович (2 вересня 1926 — 29 січня 1994) — радянський актор театру і кіно.
- Мати — Ванда Володимирівна Леонова (д. Стойлова) (народ. 15 жовтня 1935) — працювала в літературному відділі «Ленкома».
- Дядько — Микола Павлович Леонов (19 лютого 1924 — 10 січня 2017) — працював авіаконструктором в Туполєвському бюро.
- Перша жінка — Марія Олехандра Куевас, уродженка Чилі, працювала педіатром в Морозовській лікарні Москви.
- Син — Євгеній Андрійович Леонов (народ. 1987) живе у Швеції із 6 років, закінчив театральний інститут в Стокгольмі[1].
- Онук — Міо Євгенович Леонов (народ. в 2019 році)[2].
- Син — Євгеній Андрійович Леонов (народ. 1987) живе у Швеції із 6 років, закінчив театральний інститут в Стокгольмі[1].
- Друга жінка — Анастасія Ігорівна Леонова (1972), дочка композитора Ігоря Якушенко (1932—1999) і актриси Віри Тарасової. Закінчила Московську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського, працює продюсером на телебаченні.
- Дочка — Ганна Андріївна Леонова (народ. 15 квітня 2010).
- Син — Михайло Андрійович Леонов (народ. 24 січня 2013).
Вибіркова фільмографія
- «Гонщики» (1972, Миколка, син Кукушкіних)
- «Звичайне диво» (1978, учень Мисливця)
- «Час і сім'я Конвей» (1984, Ален Конвей в юності)
- «Підземелля відьом» (1990, другий пілот)
- «Поминальна молитва» (1993, спектакль, Федя)
- «На розі, у Патріарших 2» (2001, Петро Вишняков)
- «Жіноча логіка» (2002, Юрій Михайлович Убахтін, слідчий)
- «Єсенін» (2005, т/с; Олександр Сахаров)
- «Татусеві доньки» (2007, т/с)
- «Все гаразд, мамо!» (2010)
- «Мій хлопець — ангел» (2011)
- «Далекобійники 3» (2012, т/с)
- «Маргарита Назарова» (2016, т/с; актор Євген Леонов)
- «Зорге» (2019, т/с; Макс Клаузен, радист Зорге)
- «Лев Яшин. Воротар моєї мрії» (2019, Микола Озеров) та ін.
- Озвучування
- «Ку! Кін-дза-дза» (2013, мультфільм)
- «Як спіймати перо Жар-Птиці» (2013, мультфільм; цар Берендей)
- «Маленький принц» (2015, мультфільм; честолюбець)
Примітки
- Катерина Мигулина (18 квітня 2008). Андрей Леонов: «Дети — наши слепки, они вёе повторяют за нами». Труд. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
- Звезда «Папиных дочек» Андрей Леонов впервые стал дедушкой // Вокруг ТВ, 4 сентября 2019
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.