Казанська Алла Олександрівна

Казанська Алла Олександрівна
Народилася 15 червня 1920(1920-06-15)
Кишинів, Королівство Румунія
Померла 24 червня 2008(2008-06-24) (88 років)
Москва, Росія
·серцева недостатність
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність кіноакторка
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Відомі учні Ala Menșikov-Vutcărăud
Знання мов російська
У шлюбі з Барнет Борис Васильович
Діти Барнет Ольга Борисівна
Нагороди

IMDb ID 0443606

Алла Олександрівна Казанська (нар. 15 червня 1920, Кишинів, Королівство Румунія — пом. 24 червня 2008, Москва) — радянська і російська актриса театру і кіно, театральний педагог, Народна артистка Російська РФСР (1971).

Біографія

Алла Казанська народилася 15 червня 1920 року в Кишиневі, Королівство Румунія.

У 15 років вступила до Театрального училища імені Бориса Щукіна, прочитавши байку Івана Крилова «Ворона і Лисиця» і розсмішивши приймальну комісію[1]. З другого курсу грала на сцені театру, а в 1938 році, ще не закінчивши училище, була прийнята до складу трупи Театру імені Є. Вахтангова.

У 1939 році Алла Олександрівна закінчила Театральне училище імені Бориса Щукіна, курс (Йосипа Толчанова та Єлизавети Алексєєвої).

Більше тридцяти років викладала в Театральному училищі імені Бориса Щукіна.

Серед її учнів — Сергій Маковецький, Володимир Симонов, Юлія Рутберг, Ірина Климова, Олексій Кравченко, Григорій Сіятвінда, Людмила Нільська, Андрій Леонов.

Алла Казанська була дружиною кінорежисера Бориса Барнета[2].

У шлюбі народилася дочка — Ольга Барнет, яка стала актрисою[3].

Померла Алла Казанська 24 червня 2008 року в Москві.

Творчість

Ролі в театрі

Фільмографія
  • 1939 — Юність командирів
  • 1941 — Хлопець з тайги — Галина Полева
  • 1950 — Щедре літо — зоотехнік
  • 1962 — Армагеддон — Лікар
  • 1971 — На всякого мудреця досить простоти  — Турусина
  • 1976 — Доктор філософії
  • 1976 — Дами і гусари — пані Оргонова
  • 1983 — Месьє Ленуар, який ... — Ортанс
  • 1989 — П'ять кутів
  • 1991 — Злочин лорда Артура
  • 1993 — Абетка кохання
  • 1994 — Стомлені сонцем — Лідія Степанівна
  • 1994 — Залізна завіса — Бабуся
  • 1995 — На розі, у Патріарших
  • 1997 — Святий — Старенька
  • 1999 — Затворник — Учителька
  • 2000 — Репете — Дружина письменника
  • 2001 — Паризький антиквар — Наталія Завадська
  • 2004 — Ця пікова дама — Мур, справжня «пікова дама»
  • 2004 — Апокриф: музика для Петра і Павла — Бабуся
  • 2005 — Ад'ютанти любові — Ганна Антонівна Лопухіна
  • 2011 — Стомлені сонцем 2: Цитадель — Лідія Степанівна

Озвучування мультфільмів
  • 1965 — Життя навпіл
  • 1978 — Якщо падають зірки... — читає текст

Визнання і нагороди
  • Заслужена артистка Російської РФСР (8 березня 1960 року) — за заслуги в галузі радянського мистецтва[5]
  • Народна артистка РРФСР (1971)
  • Орден Пошани (1996)[6]
  • «Кришталева Турандот» в номінації «Найкраща жіноча роль» (2007)[4]

Примітки
  1. Казанская Алла: «Эта пиковая дама». День рождения Аллы Казанской
  2. Скончалась легенда театра имени Вахтангова Алла Казанская
  3. Телеканал «Культура». Борис Барнет: легенда о режиссёре
  4. Умерла актриса и педагог Алла Казанская
  5. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 8 марта 1960 года «О присвоении почетных званий РСФСР творческим работникам города Москвы»
  6. Указ Президента Российской Федерации 11.12.1996 № 1669 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»

Публікації
  • Казьмина Н. Алла Казанская // Театр имени Евг. Вахтангова / Ред.-составитель Б. М. Поюровский. М.: Центрполиграф, 2001. С.110—132, фото. («Звёзды московской сцены») — ISBN 5-227-01251-2
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.