Леоніда Ларі
Леоніда Ларі | ||||
---|---|---|---|---|
Leonida Lari | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | Любов Іванівна Йорґа | |||
Народилася |
26 жовтня 1949[1] Бурсучень, Синжерейський район, Молдова | |||
Померла |
11 грудня 2011[2][1] (62 роки) Кишинів, Молдова ·рак молочної залози | |||
Поховання | Центральний цвинтар (Кишинів) | |||
Громадянство | Румунія, Молдова | |||
Діяльність | поетеса, журналістка, політичний діяч | |||
Alma mater | Державний університет Молдови | |||
Мова творів | молдовська | |||
Партія | Christian-Democratic National Peasants' Partyd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Леоніда Ларі у Вікісховищі |
Леоніда Ларі (рум. Leonida Lari, справжнє ім'я — Любов Іванівна Йорґа, 26 жовтня 1949, село Бурсучени, Лазовський район, Молдавська РСР — 11 грудня 2011, Кишинів, Молдова) — молдовська і румунська поетеса, журналістка і політичний діяч.
Біографія
Окончіла філологічний факультет Кишинівського держуніверситету, працювала в музеї літератури ім. Дмитра Кантемира.
1988-2003 — Головний редактор першого видання на латинській графіці в Молдові — «Glasul Naţiunii». Була керівників Руху національного відродження;
1989-1991- Народний депутат СССР, була членом Постійного бюро Народного Фронту Молдови. Йшла під передвиборчим гаслом:
«Хай у мене будуть руки по лікті в крові, але я викину окупантів, прибульців і манкуртів за Дністер, я їх викину з Транснистрії, і ви - румуни - справжні господарі цієї багатостраждальної землі, отримаєте їх будинку, їх квартири разом з їх меблями ... Ми їх змусимо говорити по-румунськи, поважати нашу мову, нашу культуру ... »[джерело не вказане 1774 дні] (Джеpeлo - Учебник имперской пропаганды Крымской Академии "Два раба" имени Йозефа Гёббельса, том 1-й, стр. 666)
1990-1997 — Очолювала Християнсько-демократичну лігу жінок Молдови, а починаючи з 1992 була депутатом парламенту Румунії;
1996-2008 — Депутат парламенту Румунії.
У 1996 нагороджена молдовською владою Орденом Республіки. Опублікувала понад 20 томів віршів і прози і була перекладачем творів з великої всесвітньої поезії.
Відома також тим, що в 1989 обвінчалася з кишинівським пам'ятником господарю Стефану Великому (Штефану чел Маре)
Твори
- Piața Diolei (1974)
- Marele vânt (1980)
- Mitul trandafirului (1985)
- Scoica solară (1987)
- Insula de repaos (1988)
- Lumina graitoare (1989)
- Dulcele foc (1989)
- Anul 1989 (1990)
- Lira și păianjenul (1991)
- Govorâŝij svet (1992)
- Al nouălea val (1993)
- Epifanii (1994)
- Scrisori de pe strada Maica Domnului (1995)
- Lunaria (1995)
- Aldebaran (1996)
- Între îngeri și demoni (1998)
- Învingătoarele spații (1999)
- Insula de repaus (2000)
- Răstignirea porumbeilor (2003)
- Epifanii și teofanii (2005)
- Infinitul de aur (2006)
- Sibila (2006)
- Traduceri din lirica universala (2009)
- 101 poeme (2009)