Леон Сирочинський

Народився 12 травня 1844 року у Ситківцях Липовецького повіту в Україні.

Закінчив гімназію в Києві. Протягом 1861—1863 років вивчав медицину.

Учасник повстання 1863 року. У 1864 році був арештований і висланий до Австрії, звідти виїхав до Бельгії.

Протягом 1865—1869 років вивчав гірництво, у 1869—1871 роках працював у бельгійських шахтах. З 1871 по 1873 рік був інспектором залізниць у Голландії. У 1873—1877 — директор шахти бурого вугілля у Нижньому Граді в Галичині (в Євстахія Сангушка). Тут зумів ліквідувати пожежу і вибух газу в шахті.

У 1877—1897 працював гірничим інженером Крайового виділу у Львові. У 1891—1897 роках — доцент загального гірництва (гірництва, нафти та воску) у Політехніці. Протягом 1897—1917 — професор, керівник катедри гірництва, у 1915—1919 викладач техніки буріння глибоких свердловин та експлуатації нафтових родовищ.

Куратор Школи гірництва в Бориславі, член Міжнародного товариства інженерів і техніків у Відні, doctor Нonoris Сausa у Кракові, член різноманітних професійних і громадських товариств, співробітник львівського часопису «Правда», де виступав під псевдонімами Левко Чорний, Левко Гончаренко[3].

Автор численних наукових публікацій.

Помер 1925 року у Львові.

• Біографія (пол.)