Леслав Цмікевич

Леслав Цмікевич (пол. Lesław Ćmikiewicz; нар. 25 серпня 1948, Вроцлав, Польща) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника.

Леслав Цмікевич
Леслав Цмікевич
Леслав Цмікевич під час відкриття «Орлика»
у Воліні 2009 року
Особисті дані
Народження 25 серпня 1948(1948-08-25) (73 роки)
  Вроцлав, Польща
Зріст 173 см
Вага 71 кг[1]
Громадянство  Польща
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1960—1965 «Лотник» (Вроцлав)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1965—1970 «Шльонськ» ?(?)
1970—1979 «Легія» (В) 225(14)
Професіональні клуби (футзал)
РокиКлубІгри (голи)
1980—1981
1981		 «Нью-Йорк Ерроуз»
«Чикаго Горізонс»		6 (1)
11 (12)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1970—1979  Польща 57 (0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1982—1985
1985—1986
1986
1986—1988
1988—1989
1989—1990
1993
1994—1995
2000—2001
2005—2006		 «Мотор» (Л)
«Сталь» (Р)
«Гурнік» (Забже)
«Гутник» (Кр)
«Погонь» (Щ)
«Гвардія» (В)
 Польща
«Радомсько»
Польща U-21
«Тур» (Т)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Народився в сім'ї вихідців зі Східних Кресів, після завершення війни осіли у Вроцлаві[2]. Вихованець вроцлавського клубу «Лотник». Цмікевич протягом п'яти років грав за «Шльонськ», а в 1970 році перейшов у «Легію», у складі якої зіграв 226 матчів та відзначився 14-а голами. У футболці столичного клубу став віце-чемпіоном Польщі (1971), володарем кубку Польщі 1973 та 1980 років, а також чвертьфіналістом Кубку європейських чемпіонів 1971 року. Також був капітаном команди.

На початку 1880-х виїхав до США, виступав у клубах MISL«Нью-Йорк Ерроуз» та «Чикаго Горізонс».

Кар'єра в збірній

Леслав Цмікевич виступав у збірній Польщі з 1970 року. У 1972 році брав участь у всіх матчах олімпійського турніру ігор у Мюнхені, де збірна Польщі стала чемпіоном. Також грав на чемпіонаті світу-1974 і Олімпіаді в Монреалі. Останній матч за збірну Цьмикєвич провів 18 квітня 1979 року, коли в Лейпцизі поляки поступилися збірній НДР. Всього у складі збірної Польщі брав участь в 57 матчах, не забив жодного м'яча[3].

У вересні 1972 року йому було присвоєно Золотий знак ПЗПН.

Кар'єра тренера

По заверенні кар'єри футболіста розпочав тренерську діяльність. Тренерську кар'єру Цмікевич розочав у 1981 році, ставши помічником Казімєжа Гурського в «Легії». Самостійно працював з «Мотором» (Люблін), «Сталлю» (Ряшів), «Гурніком» (Забже), «Гутник» (Краків), «Погонню» (Щецин), «Гвардією» (Варшава). У 1989 році став помічником Анджея Стрейляу в збірній Польщі, а після відставки Стрейляу восени 1993 року став головним тренером збірної, яка під його керівництвом програла 3 останніх відбіркових матчі чемпіонату світу-1994 і не потрапила у фінальну стадію. Після збірної тренував «Радомсько», а в 2000 році очолив молодіжну збірну Польщі, але не зміг вивести її до фінального турніру молодіжного чемпіонату Європи-2002. У сезоні 2003/0 років4 допомагав Стефану Маєвському в «Аміці». Декілька років Леслав Цмікевич був асистентом Казімєжа Гурського в команді ветеранів «Орли Гурського», складеної з гравців збірної Польщі 1970-х років. У сезоні 2005/06 років тренував «Тур» з Турека, пішов у відставку 26 квітня 2006 року після поразки від «Здруя». З жовтня 2006 року до літа 2008 року працював другим тренером у «Краковії», де знову допомагав Маєвському.

Нагороджений Орденом Відродження Польщі (2001 року) та Відзнакою столичного міста Варшава (2011)[4]. Член клубу видатних гравців збірної[5].

По завершенні кар'єри

Член почесного комітету, який підтримував Броніслава Коморовського перед президентськими виборами у Польщі у 2015 році[6].

Досягнення

Клубні

У збірній

Примітки
  1. Olympedia — 2006.
  2. Orły Górskiego — Lesław Ćmikiewicz(пол.)
  3. Інформація на сайті збірної Польщі Архівовано 2012-02-17 у Wayback Machine.(пол.)
  4. Nagrody m.st. Warszawy przyznane w 2011 roku. Urząd m. st. Warszawy. 16 czerwca 2011. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 2 lipca 2012.
  5. Nowi członkowie Klubu Wybitnego Reprezentanta (пол.)
  6. Barbara Sowa (16 березня 2015). Kto wszedł do komitetu poparcia Komorowskiego, a kto z niego wypadł? Cała lista. dziennik.pl. Процитовано 21 березня 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.