Леся Храплива-Щур

Народилася Леся Храплива у Львові, де відвідувала початкову школу й гімназію. 1944 року вісімнадцятирічною дівчиною разом із батьками емігрувала на Захід, проживає досі у Канаді.

Рід Храпливих із Тернопільщини: її дід Василь Храпливий був управителем школи у селі Лисівці Заліщицького повіту; баба Стефанія — зі старого шляхетсько-священицького роду Ганкевичів. У сім'ї були 4 сини: Іван — найстарший; Роман — загинув у визвольних змаганнях, як старшина галицької армії; Храпливий Євген Васильович — батько Лесі і Зіновій — наймолодший — професор математики і фізики. Голова родини — Василь Храпливий — помер, коли найменшому синові було 4 роки, а його дружина Стефанія вивела їх усіх у люди.

Батько письменниці Євген Храпливий був громадським діячем, визначним дослідником сільського господарства, багато років свого життя присвятив праці в крайовому товаристві «Сільський господар» у Львові.

Її стрийко, професор Іван Храпливий (нар. 1892) студіював класичні мови: грецьку та латинську в університетах Відня та Чернівців — і все життя викладав їх як предмети в Коломийській гімназії.

Як українська письменниця Леся Храплива — тонкий лірик, майстер художнього слова. Її таланти зростали на ґрунті народному з вірною любов'ю до українського народу: у неї свої теми й улюблені образи, свої засоби відображення дійсності.

Патріотичне почуття проймає всю творчість поетеси і набуває дієвого характеру. Покинувши у вісімнадцятирічному віці Україну, Леся Храплива зрозуміла, що проливати сльози над недолею рідного краю — марна витрата часу та сил.

Поезія Лесі Храпливої звучить як голос нічим і ніким нескореного рідного краю, як голос народу, який прагне духовного і соціального відродження. Її поезія — яскравий приклад тези про єдність форми та змісту: форма — проста і витончена, а зміст прозорий, глибокий, незавуальований і не блукаючий: поетеса пише про те, що думає, і що її болить — зовсім природні речі, та, на жаль, тільки для світу, який зазвичай зветься вільним. Письменниця прекрасно розуміє, що марно затискати думку у підтекст з надією, що знайдеться кмітливий читач, котрий наважиться відчитати її між рядками.

Перша збірка поетеси, яка вийшла друком на батьківській землі, — «Далеким і близьким». Леся Храплива завжди була і залишається українською письменницею, що підтверджують рядки, в яких вона з ніжністю і безмірною любов'ю пише про рідну землю: озера та ріки Західної України, чудові Карпати, вкриті зеленим мохом лісів та полян; про ледь чутну гру вітерця з ніжно-блакитними хвильками води і його розмову з неспокійними листочками. Чарівність і багатство української природи часто виступає контрастом до злиденного людського існування: вони ще більше відтінюють недолю трудящих. Патріотизм Лесі Храпливої має класовий характер — та проявляється в любові і відданості трудівникам, борцям за незалежність України.

Понад 30 років її вірним опікуном, дорадником і сподвижником усіх задумів був нині покійний чоловік Орест Щур зі Львова.

• «Іскри» — вірші, Клівленд США, 1955.
• «Далеким і близьким» — вірші для дорослих, Чикаго 1972, перевидано в Україні.
• «На ввесь Божий рік» (1964) — декламятор для дітей, перевидано в Україні.
• «Ластівочка» — казка на історичні мотиви, Клівленд, 1956.
• «Ростикова казка» (1962) — ілюстрована книжка для найменших.
• «Забавки Мартусі» — ілюстрована книжка для найменших, Мюнхен 1960, перевидана в Канаді.
• «Писанка українським дітям» — великодні вірші й казки, США, перевидані в Україні.
• «Козак Невмирака» (1961) — фантастична казка, США, перевидано в Україні.
• «Вітер з України» (1959) — казки й оповідання, Мюнхен, перевидано в Канаді.
• «Вітер з України 2» — казки й оповідання, Нью-Йорк
• «Чародійне авто» — фантастична мандрівка через історію України, ЗСА, перевидано в Україні.
• «Найбільший дарунок» — свято-Миколаївська сценка, Мюнхен.
• «Антипкові пригоди» (1965) — свято-Миколаївська сценка, Нью-Йорк.
• «Ярмарок Мишки-Гризикнижки» (1966) — матеріали до «свята книжки», Торонто, Нью-Йорк. 36 с.
• «Отаман Воля» (1959) — повість для молоді, Мюнхен, перевидано в Україні.
• «У темряві» — нариси з життя воїнів УПА, Чикаго 1956.
• «Митрополит Андрей Шептицький» — віршована біографія.
• «Українські народні звичаї у сучасному побуті» — популярний виклад, Канада, перевидано в Україні.

• Твори Лесі Храпливої на сайті «Весела Абетка»
• Твори Лесі Храпливої на сайті електронної бібліотеки diasporiana.org.ua

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973—2006 / Укладачі: Віра Боднарук, Володимир Білецький. — Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. — 140 с.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
• Кирпа Г. Її знають і читають у рідному краю // Наше життя. — 2007. — № 5. — С. 7-8.
• Луців В. Співець перелетних пташат… (На маргінесі життя і творчості Лесі Храпливої // Життя і школа. — 1963. — Ч. 3-4 (73-74). -С. 23-26.

• Храплива-Щур Леся // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.