Храпливий Євген Васильович
Євге́н-Спиридон Васи́льович Храпли́вий [1] (21 травня[1][2] 1898, Лисівці Заліщицького повіту — 6 травня 1949, Ерланген, Баварія, Тризонія) — український громадський діяч, агроном та кооператор, професор УТГІ й УВУ, дійсний член НТШ (з 1935); ідеолог і практик суспільної агрономії в Галичині. Міністр сільського господарства в уряді Українського Державного Правління 1941.
| Євген Храпливий | |
|---|---|
 Євген Храпливий | |
 Міністр Сільського Господарства | |
| 30 червня 1941 — 12 липня 1941 | |
| Народився |
21 травня 1898 Лисівці, Заліщицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія |
| Помер |
6 травня 1949 (50 років) Ерланген, Баварія, Тризонія |
| Відомий як | економіст |
| Місце роботи | Український вільний університет |
| Громадянство |
Українська держава (1941) |
| Національність | українець |
| Політична партія |
 ОУНР |
| Релігія | греко-католик |
.jpg.webp)
Брат фізика Зіновія Храпливого та батько дитячої письменниці Лесі Храпливої.
Життєпис
Євген Храпливий народився 21 травня 1898 року в Лисівцях Заліщицького повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії (нині село Заліщицького району Тернопільської області України).
Від 1928 року — директор організації хліборобів «Сільський господар». Бувши видатним організатором, спричинився до піднесення галицького села, його молочарства і зокрема станової організації хліборобів «Сільський Господар». Успішно працював над розбудовою сільськогосподарської освіти, зокрема створив «Хліборобський Вишкіл Молоді», заснував Товариство українських агрономів і був першим його головою.
Член Українського технічного товариства. 1930 року обраний до правління товариства.[3]
Праці
Праці з питань сільського господарства і кооперації, в тому числі наукові:
- «Плекання рогатої худоби в Галичині» (1933),
- «Сільське господарство Галицько-Волинських Земель» (1936),
- «Господарство Холмщини і Підляшшя» (1944);
популярні:
- «Шляхи нашої суспільної агрономії» (1929),
- «Як піднести наше хліборобство» (1932),
- «Як працювати в „Хліборобському Вишколі Молоді”» (3 видання: 1937, 1940, 1942) та інші.
Храпливий був редактором журналу «Господарсько-кооперативний часопис» (1928—1934), «Українське молочарство» і засновником наукового журналу «Український агрономічний вісник» (1934—1938).
За редакцією Євгена Храпливого почала друкуватися «Сільськогосподарська енциклопедія».
Примітки
Література
- Барна В., Гавліч І., Головин Б., Пиндус Б. Храпливий Євген Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 562–563. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Доповнення // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 787. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Качор А. Євген Храпливий. — Вінніпег, 1980.
Посилання
- Храпливий Євген // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2018. — 1000 екз.