Лиски (місто)

Ли́ски — місто (з 1937) в Росії, адміністративний центр Лискинського району Воронізької області. Місто є великим залізничним вузлом на Південно-Східній залізниці. Тут розмістилося управління Лискинської дирекції залізниці.

місто Лиски
Лиски
Герб міста Прапор міста
Внутрішнє оздоблення залізничного вокзалу
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Код ЗКАТУ: 20221501000
Код ЗКТМО: 20621101001
Основні дані
Площа 65 км²
Поштові індекси 397900
Телефонний код +7 47391
Географічні координати: 50°58′56″ пн. ш. 39°29′58″ сх. д.
Висота над рівнем моря 110 м
Влада
Вебсторінка adminliski.ru
Міський голова Мітюрєв Євгеній Васильович
Мапа

Лиски


 Лиски у Вікісховищі

Населення — 55864 особи (2010). Однією з визначних пам'яток міста є єдина на Південно-Східній залізниці дитяча залізниця, відкрита у 1989 році.

Назва

Відоме з XVI ст. як село Нова Покровка (Бобровське) на лівому березі Дону. У 1870 році в центрі села збудовано залізничну станцію Лиски, названу по правобережному селу — Лиски. В середині 1880-х років тут налічувалося 9 будинків і 410 жителів, які в основному були пов'язані із залізничним транспортом.

Первинно назва р. Лиска, яке в ряді джерел XIII—XIX ст. приводиться в формах Лиска, Лисочка, утворених від прикметника «лисий». Подібні назви звичайні для географічних об'єктів, що не мають рослинності. Проте дехто зі старожилів згадує, що в розмовній мові (слобожанському говорі) вживався і варіант «Лисички».

У 1928 році з пристанційним селищем об'єднали село Новопокровське і перетворили в робітниче селище, центр Лискинського району, який отримує назву Свобода.

У 1943 році місто перейменоване в Лиски. У 1965 році його перейменовують в Георгіу-Деж — за прізвищем діяча румунської компартії Г. Георгіу-Дежа (1901—1965), а в 1991 році місту повернено назву Лиски.

Географія

Місто Лиски знаходиться на березі річки Дон, за 98 кілометрів від Воронежа.

Природний історико-археологічний музей-заповідник «Дивногір'я» — музей просто неба, займає площу 1100 га, включає заплавну частина річок Тиха Сосна і Дон, круті схили корінного правого берега цих річок, степові ділянки з крейдовими відкладеннями. На території музею-заповідника розташовані пам'ятки історії та архітектури республіканського значення: печерні крейдяні церкви середини XVII в., Маяцьке городище IX—X ст.; пам'ятники природи: єдині в регіоні крейдяні стовпи — останці Диви, унікальні ландшафтні утворення, реліктова і ендемічна рослинність, комахи-ендеміки.

Населення

Чисельність населення
1897[1]1931[1]1939[1]1959[2]1967[1]1970[1]1976[1]1979[3]1982[4]
550013 60025 50037 63847 00048 70052 00052 37553 000
1986[1]1989[5]1992[1]1998[1]2000[1]2001[1]2002[6]2003[1]2005[1]
54 00054 03954 70056 50055 70055 50055 89355 90054 200
2006[1]2008[1]2009[7]2010[8]2011[1]2012[9]2013[10]2014[11]2015[12]
53 60054 80054 91955 86455 90055 12755 09255 14954 788
2016[13]2017[14]2018[15]
54 43754 18453 897

Відомі люди

Фотогалерея

Примітки

  1. Народная энциклопедия «Мой город». Лиски
  2. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  3. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  4. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
  5. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  6. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  7. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  8. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
  9. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  10. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  11. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  12. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  13. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  14. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  15. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.