Ловать
Ло́вать (рос. Ловать, дав.-рус. Ловоть) — річка у Вітебській області Білорусі, Псковській і Новгородській областях Росії.
| Ловать | |
|---|---|
| 55°50′31″ пн. ш. 30°15′51″ сх. д. | |
| Витік | Валдайська височина (Росія) |
| • координати | 55°50′31″ пн. ш. 30°15′51″ сх. д. |
| Гирло | озеро Ільмень |
| • координати | 58°12′42″ пн. ш. 31°26′39″ сх. д. |
| Басейн | Neva basind |
| Країни: |
 Білорусь Росія |
| Регіон |
Вітебська область Псковська область Новгородська область |
| Довжина | 530 км |
| Площа басейну: | 21 900 км² |
| Середньорічний стік | 169 м³/с |
| Притоки: | |
| Водойми в руслі | Ільмень і Sesitod |
| Ідентифікатори і посилання | |
| код ДВР Росії | 01040200312102000022592 |
| GeoNames | 533950 |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Довжина — 530 км, площа басейну — 21,9 тис. км², середня витрата води в гирлі — 169 м³/с. Належить до басейну Балтійського моря.
На річці розташовані міста Великі Луки, Холм і селище міського типу Парфіно.
Фізична географія
Річка витікає з Городокської височини, з озера Ловатець поблизу кордону Росії і Білорусі, впадає в озеро Ільмень, утворюючи разом з річкою Пола дельту площею близько 400 км².
Притоки: Насва, Локня, Редья, Полість (зліва); Кунья (справа). Найбільша притока — Кунья впадає в Ловать в межах міста Холм.
У верхів'ях Ловать проходить через декілька озер (Завесно, Задратьє, Межа, Сосно, Чернявське, Сесіто, Цаство).
Течія річки звивиста, багато заболочених ділянок і стариць (особливо після Великих Лук). Ширина — 10-15 м. Після гирла Насви річка тече в лісистій долині з високими і місцями обривистими берегами.
У середній течії річка утворює численні перекати і пороги (основні — в районі гирла Локні і нижче за Холмом). Ширина — близько 50-60 м, після впадання Куньї — понад 100 м.
На Прільмінській низовині берега річки знижуються. За 22 км від гирла Ловать з'єднується протокою з Полою. Навесні заливні луки, які лежать в спільній дельті річок між численними рукавами, затоплюються на глибину 2-3 м.
Ловать судноплавна в низинах (70 км). У верхній і середній течії має популярність серед туристів-водників.
В давнину по Ловаті проходив Волзьський торговельний шлях і «Шлях із варягів у греки», вона мала важливе значення для зв'язку між Києвом і Великим Новгородом.
Джерела
- Блакітная кніга Беларусі. — Мн.:БелЭн, 1994.
- Природа Белоруссии: Попул. энцикл./ БелСЭ; Редкол.: И. П. Шамякин и др. — Минск: БелСЭ, 1986. — 599 с. — 40 илл.
- Ресурсы поверхностных вод СССР. Описание рек и озёр и расчёты основных характеристик их режима. — Т. 5. — Белоруссия и Верхнее Поднепровье. — Ч. 1–2. — Л., 1971.