Логвиненко Іван Михайлович

Логвиненко Іван Михайлович
Народився 25 червня 1922(1922-06-25)
Ольшаниця
Помер 1 вересня 2004(2004-09-01) (82 роки)
м.Київ
Громадянство  СРСР →  Україна
Діяльність письменник
Нагороди
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль Макаренка
«Почесний працівник МВС України»
Премії  Полковник

Іва́н Миха́йлович Логвине́нко (* 25 червня 1922, Ольшаниця Рокитнянського району, Київської області) — український письменник, кандидат юридичних наук, полковник міліції, член Спілки письменників України. Нагороджений медаллю ім. Макаренка. Кавалер двох орденів Червоної Зірки, Вітчизняної війни І ступеня, медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», «За оборону Ленінграда», «За перемогу над Німеччиною», українським орденом Богдана Хмельницького III ступеня, медаллю «Захисник Вітчизни», почесний працівник МВС.

Життєпис

1939 року, закінчивши середню школу, вступив до Ленінградського вищого військово-морського інженерно-будівельного училища.

Учасник Другої світової війни війни з червня 1941 року — на міноносці «Гнівний» Балтійського флоту. Брав участь у обороні Таллінна та півострова Ханко, обороні Ленінграда. Поранений, після одужання служить в артилерії, учасник прориву блокади Ленінграда. Тяжко поранений 1944-го при форсуванні річки Великої під Псковом.

Працював у правоохоронних органах, опісля займався науковою та викладацькою роботою. Був начальником відділу Головного управління карного розшуку, завідував кафедрою криміналістики Академії МВС УРСР.

Творчість

Загалом написав більше шести десятків наукових робіт та художніх творів.

Серед його творів збірки повістей і оповідань в основному детективного змісту та про Другу світову і громадянську війни:

  • «Другий екзамен»,
  • «Без страху та докору»,
  • «Діалог ціною життя»,
  • «Завтра на світанку»,
  • «Багряні зорі»,
  • «На чужому березі»,
  • «Спокута».

Писав науково-популярні книжки та статті про криміналістику.

Окрема точка зору на твори

Точка зору автора не завжди збігалася з поглядами дослідників історії. Зокрема, щодо книжки 1974 року «Без страху і докору» у дослідника історії Холодного Яру Романа Коваля існує окрема думка. Так, в розділі «Вовча зграя», котрий присвячений діяльності повстанців Блажевських, героями стали винятково чекісти та радянські посадовці.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.