Ломикамінь болотний

Це багаторічні трав'янисті рослини 10–40 см заввишки. Кореневища від гіллястих до безгілкових, коричневі. Є короткі столони, іноді злегка запушені. Стебла висхідні, без гілок, густо вкриті вузькими світло-зеленими листками, верхні частини стебел вкриті іржаво-коричневими волосками, нижні — злегка червонуваті. Листя: у прикореневій розетки і чергуються уздовж стебла, від коротко-черешкових до безчерешкових. Листові пластини ланцетні, з цілими краями. Квіти з відразливим запахом, поодинокі або в групах з 2–3 квіток. Квіти 1–3 см в діаметрі, жовті, з оранжовими крапками; пелюсток 5, 6–18 мм, більш ніж удвічі довші за чашолистки; чашолистків 5, відігнуті; тичинок 10. Плоди — довгасті коробочки, які містять багато коричневого насіння.

Цвіте в липні–вересні. Розмножується насінням та вегетативно.

Європа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Україна, Німеччина, Польща, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Швеція, Велика Британія, Румунія, Франція), Азія (Вірменія, Азербайджан, Росія, Китай, Казахстан, Таджикистан, Монголія, Індія — Сіккім), Північна Америка (Ґренландія, Канада, США)[4]. Населяє мокру, як правило, мохову, арктичну або альпійську тундру, вологі альпійські луки, болота, низинні луки, джерела. Зростає на висотах від 0 до 5000 м (у Китаї) над рівнем моря. У помірних областях в Європі та в усьому світі під загрозою. На територіях Австрії й Ліхтенштейну зник.

В Україні зростає в Поліссі, поодиноко трапляється на Волино-Подільській височині. Популяції нечисленні, в їх складі часто менше 10 екземплярів. Суттєвою загрозою є осушення та освоєння боліт і прилеглих територій. Природоохоронний статус виду: вразливий. Охороняють в ПЗ «Розточчя» та пам'ятці природи «Хом-гора» (Рівненська обл.)[2].

• NatureGate (англ.)
• Flora of North America (англ.)
• Pan-arctic flora (англ.)
• The Euro+Med PlantBase (англ.)