Лос-Анджелес Гелаксі

«Лос-Анджелес Гелаксі» (англ. Los Angeles Galaxy) — професіональний футбольний клуб з Карсона (США), що грає у Major League Soccer — вищому футбольному дивізіоні США і Канади. Є одним з десяти клубів, що грали в МЛС в першому сезоні після заснування.

Лос-Анджелес Гелаксі
Повна назваLos Angeles Galaxy
Засновано 1994
Населений пункт Карсон, США
Стадіон СтабХаб Центр
Вміщує 27 000
Президент Ден Бекерман[1]
Головний тренер Курт Оналфо
Ліга Major League Soccer
2016 Західна конференція: 3
Загальне: 6
Плей-оф: Півфінал конференції
Домашня
Виїзна

Клуб було засновано у 1994 році. Його власником є компанія Anschutz Entertainment Group.

Домашні матчі проводить на стадіоні СтабХаб Центр, який розташований у Карсоні — передмісті Лос-Анджелеса. До 2003 року місцем проведення домашніх матчів «Гелексі» був Роуз Боул. Ел-Ей Гелексі є найбільш титулованою комадною МЛС, вигравши п'ять разів титул Чемпіона МЛС та чотири Supporters' Shield — нагороду для переможця регулярного чемпіонату.

За межами США «Лос-Анджелес Гелаксі» став відомим, коли у 2007 році до нього перейшов Девід Бекхем. Також у складі Гелексі в різні роки грали відомі у Європі гравці: Стівен Джеррард, Ешлі Коул, Роббі Кін, Златан Ібрагімович

Історія

«Лос-Анджелес Гелексі» був серед десяти команд, з яких було сформовано Major League Soccer у 1996 році. Назва «Гелексі» (англ. GalaxyГалактика) пов'язана з тим, що район Лос-Анджелеса Голлівуд є місцем проживання і роботи багатьох відомих людей галузі кіноіндустрії, тобто «скупченням зірок»[2]. Перший сезон був успішним для команди – 1 місце у Західній конференції та вихід до фіналу Кубка МЛС, де вона поступилися Ді Сі Юнайтед. В першому складі були декілька відомих гравців, зокрема, Кобі Джонс, Хорхе Кампос. Першим тренером був Лотар Осіандер.

У 1998 році «Гелексі» вперше виграв регулярний чемпіонат МЛС і став першим клубом, якому було вручено нагороду Supporters' Shield. Сезон 1998 року є рекордним для клубу за кількістю перемог у регулярному чемпіонаті (24 у 32 матчах). У плей-оф того сезону «Гелексі» поступився «Чикаго Файр» у фіналі Західної конференції.

У 1999 і 2001 році «Лос-Анджелес Гелексі» знову вигравав регулярний чемпіонат у Західній конфренції і виходив у фінал Кубка МЛС, але обидва рази програв «Ді Сі Юнайтед» і «Сан-Хосе Ерсквейкс». Також у 2001 році клуб вперше виграв Відкритий кубок США.

Вперше чемпіоном МЛС команда змогла стати у 2002 році з четвертої спроби вигравши фінал Кубка МЛС. Фінальний матч проходив 20 жовтня на Джиллетт Стедіум у Фоксборо – стадіон, на якому «Гелексі» програв два з трьох своїх попередніх фіналів, і який був домашньою ареною для суперника по фіналу – «Нью-Інгленд Революшн». Клуб з Лос-Анджелеса переміг 1:0 в овертаймі. Переможний м'яч забив Карлос Руїс. Після здобуття першого чемпіонського титулу команда переїхала з Роуз Боул на новозбудований стадіон «Хоум Депо Центр». Наступним успішним сезоном для «Гелексі» став 2005 – друга перемога у Відкритому кубку США і другий титул чемпіона МЛС. У фінальному матчі, як і три року тому, був обіграний «Нью-Інгленд» з рахунком 1:0 в додатковий час. Гол, який приніс титул, забив Гільєрмо Рамірес. Також перед сезоном 2005 року до Гелексі перейшов Лендон Донован – найрезультативніший гравець в історії клубу.

Загалом «Лос-Анджелес Гелексі» протягом перших десяти років існування МЛС кожного року виходив у плей-оф та п'ять разів зіграв у фіналі Кубка МЛС. Крім цього, ще у 2000 році команда здобула перший міжнародний трофей – Кубок чемпіонів КОНКАКАФ.

Бекхем у Ел-Ей Гелексі, листопад 2007

Протягом наступних трьох сезонів після здобуття другого титулу чемпіона (2006–2008) «Гелексі» не міг пробитися до плей-оф. Найбільш невдалим був сезон 2008 року коли команда посіла 6 місце (з-поміж 7 учасників) у Західній конференції. Найбільш значною подією у 2007 році для клубу було підписання контракту з колишнім капітаном збірної Англії Девідом Бекхемом. Це стало можливим завдяки запровадженню в МЛС нового правила, за яким команді дозволялося перевищити «стелю зарплат» для одного визначеного гравця. За умовами контракту Бекхем мав заробляти у «Гелексі» 50 мільйонів доларів щороку протягом 5 років[3]. Таким чином у його складі був другий серед найбільш високооплачуваних спортсменів у США[4]. Бекхем приїхав до Лос-Анджелеса у липні 2007 року. До переходу Бекхема було приурочено і зміну логотипу та ігрової форми. Бекхем був травмований і мало грав у 2007 році. У листопаді 2007 року тренером Ел-Ей Гелексі став Рууд Гулліт[5]. Незважаючи на залучення відомого тренера та гравців сезон 2008 року був дуже невдалим. Гулліт був звільнений посеред сезону, а на його місце прийшов Брюс Аріна – в минулому тренер збірної США, котрий був головним тренером Гелексі наступні 8 років до 2016.

На період між сезонами 2008 і 2009 року ключові гравці – Бекхем і Донован – були віддані в оренду у європейські клуби – «Мілан» і «Баварію Мюнхен». При цьому термін оренди Бекхема було продовжено до закінчення чемпіонату Італії і до Лос-Анджелеса він повернувся в середині сезону 2009 року. «Ел-Ей Гелексі» посів перше місце у Західній конференції і зміг вийти до фіналу Кубка МЛС, де програв «Реал Солт-Лейку» в серії пенальті.

В сезоні 2010 року «Ел-Ей Гелексі» під керівництвом Брюса Аріна виграв Supporters' Shield. Бекхем пропустив більшу частину сезону через травму, отриману під час оренди в «Мілані» під час міжсезоння 2009–2010. У плей-оф клуб поступився у фіналі конференції «Далласу».

Початок сезону 2011 року був вдалим для «Ел-Ей Гелексі» – лише дві поразки у 23 матчах. В серпні клуб підписав контракт з ще одним відомим європейським нападаючим – ірландцем Роббі Кіном. Сезон закінчився здобуттям четвертого Supporters' Shield. Важливу роль в переможному сезоні відіграли Лендон Донован (12 голів) і Девід Бекхем (15 гольових пасів). В раунді плей-оф команда вийшла у свій сьомий фінал, де перемогла «Х'юстон Динамо» – 1:0. Лендон Донован у серії плей-оф забив чотири голи, у тому числі вирішальний у фіналі.

Наступний регулярний сезон 2012 року був менш вдалим – 4 місце у Західній конференції. Успішно провів перший повноцінний сезон Роббі Кін (16 голів + 9 пасів). У плей-оф того сезону Кін забив ще 6 голів у 6 матчах, а «Гелексі» виграв титул чемпіона МЛС вчетверте. У фіналі був переможений «Х'юстон Динамо» – 3:1. По завершенні цього сезону Девід Бекхем залишив команду.

У 2014 році «Ел-Ей Гелексі» став п'ятиразовим чемпіоном МЛС. В регулярному сезоні того року клуб був другим у своїй конференції. Знову важливу роль в успіху команди відграли Роббі Кін (19 голів + 14 пасів) і Лендон Донован (19 пасів). 16 голів у регулярному сезоні забив Г'ясі Зардес – вихованець академії «Ел-Ей Гелексі». У фіналі плей-оф, який проходив на домашньому стадіоні «СтабХаб Центр», «Гелексі» переміг «Нью-Інгленд Революшн» – 2:1 в додатковий час. Ще в серпні того року Донован оголосив, що завершить кар'єру футболіста по закінченні сезону[6].

В січні 2015 року було оголошено про перехід до «Ел-Ей Гелексі» Стівена Джеррарда за правилом «визначеного гравця». Джеррард переїхав до МЛС в липні 2015 року. Крім цього, у тому ж місяці було підписано контракт з Джовані Дос Сантосом – гравцем збірної Мексики, також за правилом «визначеного гравця»[7]. Проте в цілому сезон для команди не був вдалим: 5 місце у Західній конференції та поразка від «Сіетл Саундерз» у першому раунді плей-оф.

Перед початком сезону 2016 року «Гелексі» оголосив про перехід ще двох відомих у європейському футболі гравців – Ешлі Коула і Найджела Де Йонга (контракт було розірвано за обопільною згодою 31 серпня того ж року). Крім цього, у вересні Лендон Донован оголосив про повернення до «Ел-Ей Гелексі» і підписання контракту на решту матчів регулярного сезону та плей-оф[8]. Клуб посів третє місце у регулярному чемпіонаті в Західній конференції. У раунді плей-оф «Гелексі» програв у фіналі конференції «Колорадо Рапідз». 22 листопада 2016 року було оголошено, що Брюс Аріна залишає пост головного тренера та генерального менеджера «Ел-Ей Гелексі», щоб стати головним тренером збірної США[9]. Протягом восьми років Аріна виграв з клубом три титули чемпіона МЛС і два Supporters' Shield. Його наступником став Курт Оналфо, котрий тренував перед цим «Ел-Ей Гелексі-2»[10].

Досягнення

Результати за роками

Рік Місце

(регулярний
сезон)

Результат у
регулярному сезоні
Результат у плей-оф
(останній суперник)
Відкритий
Кубок США
Кубок/Ліга чемпіонів
КОНКАКАФ
І В Н П МЗ МП О
1996 1 (захід) 32 19 0 13 59 49 49 Фінал (Ді Сі Юнайтед) Не брав участь Не брав участь
1997 2 (захід) 32 16 0 16 55 44 44 Півфінал конференції (Даллас Берн) Не брав участь Фінал
1998 1 (захід)* 32 24 0 8 85 44 68 Фінал конференції (Чикаго Файр) Не брав участь Кваліфікаційний раунд
1999 1 (захід) 32 20 0 12 49 29 54 Фінал (Ді Сі Юнайтед) Чвертьфінал Не кваліфікувався
2000 2 (захід) 32 14 8 10 47 37 50 Півфінал (Канзас-Сіті Візердз) Півфінал Чемпіон
2001 1 (захід) 26 14 5 7 52 36 47 Фінал (Сан-Хосе Ерсквейкс) Чемпіон Не кваліфікувався
2002 1 (захід)* 28 16 3 9 44 33 51 Кубок MLS (Нью-Інгленд Революшн) Фінал Не кваліфікувався
2003 4 (захід) 30 9 9 12 35 35 36 Півфінал конференції (Сан-Хосе Ерсквейкс) Півфінал Чвертьфінал
2004 2 (захід) 30 11 10 9 42 40 43 Фінал конференції (Канзас-Сіті Візердз) 4-й раунд Не кваліфікувався
2005 4 (захід) 32 13 6 13 44 45 45 Кубок MLS (Нью-Інгленд Революшн) Чемпіон Не кваліфікувався
2006 5 (захід) 32 11 6 15 37 37 39 Не кваліфікувався Фінал Чвертьфінал
2007 5 (захід) 30 9 7 14 38 48 34 Не кваліфікувався 3-й раунд Не кваліфікувався
2008 6 (захід) 30 8 9 13 55 62 33 Не кваліфікувався Не кваліфікувався
2009 1 (захід) 30 12 12 6 36 31 48 Фінал (Реал Солт-Лейк) Не кваліфікувався
2010 1 (захід)* 30 18 5 7 44 26 59 Фінал конференції (Даллас) Чвертьфінал
2011 1 (захід)* 34 19 10 5 48 28 67 Кубок MLS (Х'юстон Динамо) Чвертьфінал Чвертьфінал
2012 4 (захід) 34 16 6 12 59 47 54 Кубок MLS (Х'юстон Динамо) 3-й раунд Чвертьфінал
2013 3 (захід) 34 15 8 11 53 38 53 Півфінал конференції (Реал Солт-Лейк) 3-й раунд Півфінал
2014 2 (захід) 34 17 10 7 69 37 61 Кубок MLS (Нью-Інгленд Революшн) 5-й раунд Не кваліфікувався
2015 5 (захід) 34 14 9 11 56 46 51 Перший раунд (Сіетл Саундерз) Чвертьфінал Чвертьфінал
2016 3 (захід) 34 12 16 6 54 39 52 Півфінал конференції (Колорадо Рапідз) Півфінал Чвертьфінал

Кольори клубу та символіка

Логотип Лос-Анджелес Гелексі (1996-2007)

За інформацією офіційного сайту, кольорами клубу є білий, темно-синій (navy blue) і золотий[11].

Історія змін форми

Домашня: 1996–201

1996
2000
2005
2007–08
2009–10
2010–11
2012–13

Індивідуальна статистика гравців

Зіграні матчі
1 Кобі Джонс 306
2 Лендон Донован 247
3 Кевін Гартман 243
4 Маурісіо Сієнфуегос 206
5 Ей Джей ДеЛаГарза 204
6 Тодд Данівент 193
7 Грег Ванні 193
8 Жуніньо 187
9 Пітер Вадженас 183
10 Омар Гонсалес 180
Найкращий бомбардир в історії «Ел-Ей Гелексі» – Лендон Донован
Голи
1 Лендон Донован 113
2 Роббі Кін 83
3 Кобі Джонс 70
4 Карлос Руїс 51
5 Едсон Баддл 45

Гравці, котрі вигравали щорічні нагороди в МЛС

Головні тренери

Брюс Аріна
Тренер Період
Лотар Осіандер 1996–97
Октавіо Самбрано 10 червня 1997 – 23 квітня 1999
Зігі Шмід 23 квітня 1999 – 16 серпня 2004
Стів Семпсон 18 серпня 2004 – 6 червня 2006
Френк Яллоп 7 червня 2006 – 5 листопада 2007
Рууд Гулліт 9 листопада 2007 – 11 серпня 2008
Кобі Джонс (тимч.) 11 серпня 2008 – 18 серпня 2008
Брюс Аріна 18 серпня 2008 – 22 листопада 2016
Курт Оналфо 13 грудня 2016 – дотепер

Управління і фінансовий стан

Права на франшизу Гелексі належать компанії AEG і Філіпу Аншуцу. Президентом клубу є Кріс Клайн[12].

За даними сайту Forbes франшиза «Ел-Ей Гелексі» є другою за вартістю франшизою у МЛС – 265 мільйонів доларів, а також, за оцінками видання, мала найбільший дохід в МЛС у 2015 році – 58 мільйонів доларів[13].

Сума зарплат гравців основного складу у 2017 році складає 9,8 мільйона доларів. При цьому ще у 2015 році річна сума зарплат складала 19 мільйонів, але після того, як команду залишили Стівен Джеррард та Роббі Кін, сума суттєво зменшилась[14]. Найвищу зарплату у клубі отримують Джовані Дос Сантос (3,75 млн.) і Ромен Алессандріні (1,67 млн).

Розвиток молодих гравців

В січні 2014 року було створено команду резерву «Ел-Ей Гелексі II», котра виступає у United Soccer League[15].

Також у клубі існує система академій[16]. Команди академії в категоріях U-18 і U-16 змагаються у лізі за назвою U.S. Soccer Development Academy. Найвідоміший випускник академії «Ел-Ей Гелексі» – Г'ясі Зардес, котрий є гравецм національної збірної США. Також в першій команді грають інші гравці, які є випускниками клубної академії: Хосе Вільярреал, Оскар Сорто, Джон МакБін.

Примітки

  1. FRONT OFFICE & STAFF
  2. Стаття "LA Galaxy" на sportsecyclopedia.com. Процитовано 30 квітня 2017.
  3. Beckham agrees five-year $250m LA Galaxy deal ((англ.)). ESPNSOCCERNET. 11 січня 2007. Процитовано 17 травня 2017.
  4. So, David Beckham, what persuaded you to sign that £128m deal with LA Galaxy?. The Guardian. 12 січня 2007. Процитовано 17 травня 2017.
  5. Los Angeles Galaxy appoint Gullit as coach.
  6. Landon Donovan announces he will retire after 2014 Major League Soccer season. MLS. 7 серпня 2014.
  7. LA Galaxy sign Mexican international Giovani Dos Santos as team's third Designated Player.
  8. Landon Donovan officially comes out of retirement, signs with LA Galaxy.
  9. Bruce Arena named head coach of US men's national team. MLSsoccer.com. 22 листопада 2016. Процитовано 18 травня 2017.
  10. LA Galaxy name Curt Onalfo head coach. 13 грудня 2016. Процитовано 18 травня 2017.
  11. FREQUENTLY ASKED QUESTIONS - GENERAL: What are the Galaxy's colors?.
  12. FRONT OFFICE & STAFF. Офіційний сайт клубу.
  13. Major League Soccer's Most Valuable Teams 2016: New York, Orlando Thrive In First Seasons.
  14. 2017 LA GALAXY PLAYER SALARIES: QUICK LOOK. 25 квітня 2017.
  15. LA Galaxy Place Team in USL PRO. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 20 травня 2017.
  16. ABOUT THE GALAXY ACADEMY.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.