Лудовіко Антоніо Мураторі

Лудовіко Антоніо Мураторі (італ. Ludovico Antonio Muratori; 1672—1750) — священик, куратор бібліотеки Есте в Модені і Амброзіанської бібліотеки, найбільший історіограф свого часу. Автор численних праць з церковної історії і першовідкривач Мураторієвого канону, він сприяв розвитку вчення про історичну критику. З приводу спору герцога Моденського з папою про право володіння містами Комаккьо і Ферраро Мураторі видав ряд вчених досліджень, важливих для історії світської влади пап. Він вів велике листування, в тому числі з кількома понтифіками, яке було опубліковано.

Лудовіко Антоніо Мураторі
італ. Ludovico Antonio Muratori
Псевдоніми Lamindo Pritanio[1] і Leucoto Gateate
Народився 21 жовтня 1672(1672-10-21)[2][3][…]
Віньйола, Провінція Модена, Емілія-Романья
Помер 23 січня 1750(1750-01-23)[2][3][…] (77 років)
Модена, Емілія-Романья[4]
Діяльність історик, письменник, священник, бібліотекар, архіваріус, філософ, нумізмат, пресвітер
Alma mater University of Modena and Reggio Emiliad
Членство Лондонське королівське товариство і Аркадська академія
Нагороди

Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
 Лудовіко Антоніо Мураторі у Вікісховищі

Виступив як ініціатор публікації фундаментального зводу хронік і творів з історії Італії «Rerum Italicarum scriptores», підготувавши і відредагувавши його перші 25 томів, що виходили з 1723 по 1751 рік у Мілані.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.