Лузанівка (Одеса)

Лузанівка курортний мікрорайон в Одесі. Розташований у північній частині Куяльницько-Хаджибейського пересипу (на пересипу Куяльницького лиману). Розташований по дорозі з центру міста до житлового масиву Котовського. Назва походить від прізвища генерал-майора Фоми Лузанова.

Лузанівка
Одеса
Лузанівка

Мікрорайон Лузанівка
Загальна інформація
46°33′13″ пн. ш. 30°46′46″ сх. д.
Країна  Україна
Район Суворовський район
Адмінодиниця Одеса
Суворовський район
Населення 10 000
Телефонний код 65102
Головні вулиці Лузанівська, Миколаївська дорога, 1-а Сортувальна
Парки Гідропарк Лузанівка
Транспорт
Залізнична інфраструктура Одеса-Сортувальна
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap
Карта
Лузанівка
Лузанівка (Україна)
 Лузанівка у Вікісховищі

Історія

Представник генерал-губернатора Новоросійского краю у губернаторствах Одеси, Новоросії, Криму та Кавказу, генерал-майор Фома Петрович Лузанов, отримав в дар у 1819 році від імператора 18 тисяч гектарів землі під Одесою, де заснував маєток. Прилеглі землі почали називатись від його прізвища — Лузанівкою. Крім Лузанівки генерал-майор володів половиною лиманів Куяльник і Хаджибей і 36 гектарами землі в Гагаузії.

У 1842 році був організований Грязелікувальний курорт Куяльник. Наприкінці XIX століття на пересипу Куяльницького лиману вже виник ціле курортне містечко, де розміщувались відвідувачі куяльницьких та морських купалень.

Діяльність промивно-пропарочної станції

Лузанівські ставки. Краєвид на Куяльницький курорт

За довгі роки у Лузанівки, як мікрорайону, сформувався негативний імідж завдяки діяльності промивно-пропарочної станції Одеса-Сортувальна. Завдяки її діяльності забруднення повітря токсичними речовинами було перевищено припустимі концентрації: насиченими вуглеводнями, діоксидом сірки, сірководнем у 40, 10 і 12 разів, відповідно. Багато будинків, особливо приватні будинки в районі залізничної станції Одеса-Сортувальна, підтоплювались ґрунтовими та стічними водами, дослідження яких показало перевищення припустимі концентрації за формальдегідом, сірководнем та нафтопродуктам. Унікальний природний курорт був фактично загублений завдяки діяльності Радянської влади.

У 1999 році була проведена загальна експертиза екологічної ситуації в районі. У грудні 2000 року промивно-пропарочна станція була закрита. Від неї залишилося три ставки-відстійники і один ставок-випарювач, які були в свій час створені для накопичення відпрацьованої води. Загальний об'єм цих ставків — 4,5 гектара.

Протягом наступних трьох років станція була повністю ліквідована. Район ставків був перетворений на зелену зону: висаджені дерева, забруднену воду із ставків відкачали й скинули у міську каналізацію. Станція Одеса-Сортувальна наразі функціонує як звичайна залізнична станція. По її периметру висаджені фруктові дерева. Таким чином промивно-пропарочна станція стала першим крупним підприємством Одеси, зачиненим з екологічних причин.

Сучасний курорт

Пляж Лузаніка — єдиний природний піщаний пляж в Одесі

Лузанівка вважається найдемократичнішим серед одеських пляжів — відпочинок тут найдешевший. Територія пляжу тут не поділена між приватними власниками. На відміну від інших Одеських пляжів, Лузанівка — природний піщаний пляж, оскільки весь район знаходиться на природному барі, що відокремлює Куяльницький лиман від моря. Дно пляжу пологе, на пляжі присутні усі умови для відпочинку із дітьми. Вода і земля на цій ділянці узбережжя знаходиться на одному рівні. На березі є ігрові майданчики.

Тут з 1924 року розташований український дитячий центр «Молода гвардія» (до 1992 року піонерський табір, один з найперших в Україні).

У 2011 році був проведений благоустрій місцевого Гідропарку «Лузанівка» (колишній ПК і О ім. Котовського): виділено місце для шахового клубу, створено для цього невеличкий павільйон під деревами. Для прибічників активного відпочинку створений спортивний майданчик.

В останні часи Лузанівка перетворюється на дешевшу альтернативу Аркадії. Тут з'явився центр нічного життя міста, багато дискотек. У районі з'явилося багато готелів економ-класу. Щорічно влітку Лузанівка перетворюється у центр збору байкерів із усієї України та інших країн.

Галерея

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.