Лукаш Любов Леонідівна

Лукаш Любов Леонідівна (нар. 6 вересня 1948 року) — українська науковиця, біологиня, генетик, завідувачка відділу генетики людини (1990—2019), заступниця директора з наукової роботи Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України, докторка біологічних наук, професорка.

Любов Лукаш
Народилася 6 вересня 1948(1948-09-06) (73 роки)
Місце проживання Київ
Діяльність біолог, генетик, викладачка університету
Alma mater Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка (1958)
Галузь молекулярна генетика
Заклад Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Інститут молекулярної генетики РАНd, Курчатовський інститут, Університет Мічигану, НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського і КНУ імені Тараса Шевченка
Посада заступниця директора з наукової роботи
Звання професор
Ступінь доктор біологічних наук (1999)

Походження та навчання

Любов Лукаш народилась 1948 року. У 1972 році закінчила Сумський державний педагогічний інститут імені А. С. Макаренка за спеціальністю «біологія, хімія». Потім наступні три роки (1972—1975) навчалась в аспірантурі Інституту молекулярної біології та генетики АН Української РСР (ІМБГ НАНУ).

Трудова діяльність

Після закінчення рідного вишу у 1972 році Любов Лукаш працювала лаборанткою кафедри ботаніки Сумського державного педагогічного інституту імені А. С. Макаренка, навчаючись в аспірантурі.

Через чотири роки (у 1976) вчена переїхала до Києва і почала працювати інженеркою Інституту молекулярної біології та генетики АН Української РСР. У 1980 році перейшла на посаду старшої інженерки. Також у цьому році здобула вчене звання молодший науковий співробітник, а через два роки — старший науковий співробітник (1982—1986). У 1986 році вона вже провідний науковий співробітник.

У 1990 році Любов Лукаш була призначена завідувачкою відділу генетики людини Інституту молекулярної біології та генетики АН Української РСР. У 2019 році — перейшла на посаду заступниці директора з наукової роботи ІМБГ НАН України[1].

Наукова діяльність

У 1980 році Любові Лукаш було присвоєно науковий ступінь кандидат біологічних наук зі спеціальності «генетика». Через десятиріччя (1990) вона здобула вчене звання старшого наукового співробітника також зі спеціальності «генетика». Ще через 9 років — доктор біологічних наук зі спеціальності «молекулярна генетика».

У 2010 році — вчене звання професор зі спеціальності «молекулярна генетика».

Основний напрямок наукової діяльності
  • вивчення біологічного мутагенезу і ролі репаративних систем у корекції генетичних пошкоджень клітин про- та еукаріотного походження.
  • розробка біотехнологій з використанням стовбурових клітин людини.
Вибрані наукові праці

Любов Лукаш — авторка більше 130 наукових праць:[2]

  • Онкогенний аденовірус як мутаген для клітин китайського хом'яка in vitro // Генетика соматичних клітин. — 1981. — № 2. — С. 133—146
  • Онкоген БАВ-3 як мутаген // J.Cell Science. — 1985. — № 78. — С. 97-103
  • Роль генів раннього вірусу в мутагенезі // Біотехнологія Поточний прогрес. — Ланкастер. Базель: Technomic Publishing Co., Inc. — С. 119—131
  • Мутагенне і трансформуюче дію деяких вірусів, генів і рекомбінантних молекул // Біотехнологія Current Progress.-Lancaster. Базель: Technomic Publishing Co., Inc. — С. 133—156
  • Вплив O6-алкилгуанин-ДНК-алкилтрансферази на частоту і спектр мутацій, індукованих N-метил-N-нітро-N-нитрозогуанидином в гені HPRT диплоїдних фібробластів людини // Дослідження мутації. — 1991. — № 250. — С. 397—409
  • Залежний від клітинного циклу зміщення ланцюга для УФ-індукованих мутацій в транскрибируемой нитці ексцизійних ремонтообеспеченних фібробластів людини, але не в рефлексно-дефіцитних клітинах // Молекулярна і клітинна біологія. — 1991. — № 4 (11). — С. 1927—1933
  • Генна терапія патологій маси // Біополімери і клітина. — 1993. — № 4(9) — С. 63-104
  • Мутагенез і антимутагенез — протилежні спрямовані процеси, які визначають рівень генетичної мінливості і стабільності // Біополімери і клітина. — 1998. — № 6(14) — С. 500—511 (Україна)
  • Стовбурові клітини ссавців in vitro як основа для розробки нових біотехнологій. — Біополімери і клітини. -2001. № 3 (17). — С. 203—211 (Україна).
  • Роль O6-алкілгуанін-ДНК-алкилтрансферази в ремонті уражень, індукованих алкилирующими сполуками // Цитологія і генетика. — 2001. — № 4(17) — С. 265—277 (Україна)
  • Дестабілізація клітинного генома під впливом експресії ранніх регуляторних генів онковирусов // Цитологія і генетика. — 2002. — № 2(36) — С. 68-80 (Україна)
  • Застосування мікроелектрофорезу ДНК для оцінки генотоксичних ефектів мутагенів у культурі клітин кровотворної системи людини // Цитологія та генетика. — 2004. — № 1(38). — С. 31-35 (Україна)
  • Регулювання варіабельності соматичного геному клітини ссавців під впливом екзогенних біологічних факторів // Біополімери і клітина. — 2004. — 20. — № 1-2. — С. 93-105 (Україна)
  • Пошук оптимальних умов мобілізації та збереження клітин печінки людини // Біополімери та клітини. — 2004. -20. -N3. — С. 239—243 (Україна)
  • Вплив лектину кори Sambucus nigra на ДНК клітин при різних умовах in vitro. — Cell Biology International. — 2005. -№ 29. — С. 29-32.

Нагороди та визнання

  • 1982 — медаль «В память 1500-летия города Киева»
  • 1998 — Почесна грамота Міністерства освіти і науки України
  • 2003 — Почесна грамота та цінний подарунок Київського міського голови
  • 2007 — Премія НАН України імені С. М. Гершензона
  • 2010 — Почесна грамота Українського товариства генетиків і селекціонерів імені М. І. Вавилова
  • 2010 — Відзнака НАН України «За професійні здобутки».

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.