Луковичі

село Луковичі
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район/міськрада	Володимир-Волинський район
Рада	Луковичівська сільська рада
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1523
Населення	454
Площа	10,300 км²
Густота населення	44,08 осіб/км²
Поштовий індекс	45330
Телефонний код	+380 3372
Географічні дані
Географічні координати	50°42′37″ пн. ш. 24°29′59″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	201 м
Водойми	р. Луга-Свинорийка
Відстань до; обласного центру	59,4 км
Відстань до; районного центру	12,4 км
Місцева влада
Адреса ради	45330, Волинська обл., Іваничівський р-н, с. Луковичі
Карта
	Луковичі
	Луковичі
Мапа

Луковичі — село в Україні, Іваничівському районі Волинської області.

Частинкою історії Волинського краю та України в цілому є історія села Луковичі. Перші офіційні письмові згадки про населений пункт належать початку XVI ст. Луковичі розташовані в північно-західній частиині Волинської височини. Рельєф села та вулиць і горбистий, і рівнинний, має дуже привабливі аспекти для організації «зеленого туризму». Село з північної сторони межує із селом Нехвороща Вол-Волинського р-н, зі сходу з селами Локачинського р-н. Бермешів, Замличі, з півдня селом Орищі, із заходу селом Бужковичі. Через Луковичі протікає маловодна річка Луга-Свинорейка. Є штучні водойми стави, копанки які придатні для організації промислового вирощування риби. На території села є лісонасадження хвойних дерев, лісові масиви. Назва села походить від великої кількості луків у давнину. Є і інші версії, зокрема, майстерне виготовлення луків у давнину місцевими жителями. На території села розміщена школа І-ІІІ ступенів. Проектна потужність якої становить 360 учнів. Сучасне комп'ютерне обладнання, спортивні зали, стадіон, бібліотека, актовий зал, майстерня, їдальня, автономне опалення та водопостачання. Токож у селі функціонує дошкільний навчальний заклад «Сонечко», з усіма необхідними умовами для якісного освітнього та виховного процесу. До послуг населення місцевий Будинок культури, сільська лікувальна амбулаторія із пропозицією денного стаціонару та лабораторних досліджень. Є вузол зв'язку-пошта. Працює три магазини, два продуктові і один промислових товарів. На території села Луковичі розміщений адміністративний центр Луковичівська сільська рада, до складу якої входять три села: Луковичі, Орищі, Бужковичі. При сільраді діє структурний підрозділ комунальне господарство. Є ланка пожежної охорони з обладнаним пожежним автомобілем. Характеристика земельних паїв селян та державного фонду земель запасу носить високу оцінку родючості та економічної привабливості для аграрних та інших виробників, інвесторів. На території села прокладено швидкісний оптоволокнистий інтернет. Життя та побут людей, доля села в цілому «співзвучна» з долею десятків населених пунктів нашого Волинського краю. Громадою села Луковичі у 2004 році був збудований Храм Всіх Святих землі Волинської, за їхні ж кошти та інші пожертви. У селі 98 дворів. Дорожнє, автомобільне сполучення з автошляхами області, району, навколишніх сіл вимагає бути кращим. Існують перебої в роботі перевізників пасажирів. Проте загальна характеристика села складає лише позитивний відгук, з різних точок привабливості як для проживання, так як і для організації виробничої підприємницької діяльності, культурного саморозвитку особистості, організації змістовного відпочинку та спілкування з неповторною красою та миловидністю села, прилеглих територій.

Після ліквідації Іваничівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимир-Волинського району[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 427 осіб, з яких 191 чоловік та 236 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 452 особи.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова	Відсоток
українська	99,56 %
російська	0,44 %

Примітки

Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.

Література

Лу́ковичі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.242-243

Посилання

Село Луковичі. Храм всіх Святих землі Волинської^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[населення_1989-2] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.

[населення_2001-3] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-4] Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.