Луняк Євген Миколайович

Євген Миколайович Луняк
Народився 4 червня 1977(1977-06-04) (44 роки)
м. Дніпродзержинськ, нині Кам'янське Дніпропетровської області Української РСР
Місце проживання м. Ніжин
Країна  СРСР Україна
Alma mater Дніпропетровський національний університет
Галузь історія
Заклад Ніжинський державний університет імені М. В. Гоголя
Посада завідувач кафедри історії України
Звання доктор історичних наук
Ступінь професор
Нагороди

Луняк Євген Миколайович (нар. 4 червня 1977, м. Дніпродзержинськ, нині Кам'янське Дніпропетровської області Української РСР) — український науковець, історик, доктор історичних наук (2013), завідувач кафедри історії України, професор Ніжинського державного університету імені М. В. Гоголя.

Життєпис

Євген Луняк народився 1977 року у місті Дніпродзержинськ на Дніпропетровщині. Навчався у Дніпропетровському державному університеті, який закінчив у 1999 році.

У 2001 році переїхав до міста Ніжин Чернігівської області, де почав працювати асистентом, а з 2004 року — доцентом кафедри історії України Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. У 2009—2012 роках навчався у докторантурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Нині працює завідувачем кафедри історії України, професором Ніжинського університету[1].

Наукова діяльність

Євген Луняк у 2003 році у Дніпропетровському національному університеті захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Історичні науки» (07.00.06 — Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни) на тему «Кирило-Мефодіївське товариство в історичних дослідженнях другої половини XIX—XX ст.». Через десять років він став доктором історичних наук за тієї ж спеціальністю, захистивши у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка дисертацію на тему «Козацька Україна XVI — XVIII ст. у французьких історичних дослідженнях».

Керівник Ніжинського регіонального відділення Науково-дослідного інституту козацтва

Член редакційної колегії журналу «Сіверянський літопис»

Наукові інтереси

  • історіографія та джерелознавство,
  • історичні студії періоду козаччини,
  • історичні взаємини України та Франції.

Наукові праці

Євген Луняк — автор близько 150 наукових праць. Чимало з них присвячені відомим вченим-історикам, серед яких — «З плеяди творців нації: Мішле, Костомаров, Грушевський. Видатні історики в романтичних життєписах» (Ніжин, 2010), «Ви­вчення життя та наукової спадщини Михайла Грушевського у Франції» (Київ, 2012).

  • Минуле України в романтичних історіях — Ніжин: Milanik, 2007. 327 с. ISBN 978-966-96794-2-0
  • Минувшина України в романтичних історіях. — Київ: Книга, 2010. 708 с. отримала приз «Нестор-літописець» на XIV Київському міжнародному книжковому ярмарку.
  • Історія України: Тести. 6-11 класи. — Київ, 2011 (у співавторстві).
  • Козацька Україна XVI—XVIII ст. у французьких історичних дослідженнях. — Київ-Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2012. — 808 с.;
  • Анна Руська королева Франції. — Київ: Книга, 2012. 208 с. відзначена як «Книжка року, 2013». Номінація «Минувшина».
  • Юрій Хмельницький у свідченнях фран­цузьких дипломатів другої половини XVII ст. // Український історичний журнал. 2012. № 1;
  • Козацька Україна XVI—XVIII ст.: очима французьких сучасників. — Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2013. — 504 с.
  • Криваве Різдво Салтикової Дівиці. — Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2013. 72 с.
  • Видатні росіяни в історії України. — Київ: Кондор, 2013. 256 с. (у співавторстві з Муніним Г. Б.) монографія посіла третє місце у номінації «Співдружність» ювілейного X Міжнародного конкурсу країн-учасниць СНД «Мистецтво книги», що проходив 23-24 травня 2014 р. у Мінську.

Громадська позиція

У жовтні 2014 році Євген Луняк добровольцем пішов у горнило бойових дій — він у складі танкової дивізії, від якої залежало життя захисників Донецького аеропорту, брав участь у антитерористичній операції на Сході України.

У липні 2015 року став засновником громадської організації Ніжинська спілка ветеранів АТО[2].

У жовтні 2015 році на місцевих виборах балотуаався до Чернігівської обласної ради 7-го скликання від партії «Громадянська позиція»[3].

8 серпня 2018 року обраний членом виконавчого комітету Ніжинської міської ради[4].

Нагороди

  • Нагрудний знак міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти» (2020)
  • стипендіат Кабінету Міністрів України;
  • Почесна грамота Міністерства освіти і науки України[5].

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.