Лусіано Галлетті
Лусіа́но Галле́тті (ісп. Luciano Galletti, нар. 9 квітня 1980, Ла-Плата) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника.
Лусіано Галлетті | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 9 квітня 1980 (41 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ла-Плата, Аргентина | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 179 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 72 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Аргентина | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 7 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Виступав, зокрема, за клуби «Естудьянтес», «Реал Сарагоса», «Атлетіко» та «Олімпіакос», а також національну збірну Аргентини.
Клубна кар'єра
Вихованець клубу «Естудьянтес», за який успішно у 1970—1980-х роках виступав його батько Рубен Орасіо[1][2]. У дорослому футболі Лусіано дебютував 1997 року виступами за «Естудьянтес», в якому провів два сезони, взявши участь у 37 матчах чемпіонату.
У 1999 році молодий нападник звернув на себе увагу, ставши найкращим бомбардиром молодіжного чемпіонату Південної Америки. У тому ж 1999 він переїхав до Італії, підписавши контракт з «Пармою»[3]. Однак закріпитися ані в «Пармі», ні у «Наполі» з Серії Б, куди нападник згодом перейшов, Лусіано не вдалося.
У 2000 році він ненадовго повернувся назад в «Естудьянтес», після чого влітку 2001 року перейшов в іспанську «Сарагосу». Дебютував у Ла Лізі 26 серпня в грі проти «Еспаньйола» (1:2)[4] і за перший сезон зіграв 27 матчів у Ла Лізі, забивши два голи, втім клуб став останнім та вилетів до Сегунди. Незважаючи на пониження у класі Галлетті залишився у команді і з цього моменту став беззаперечним основним гравцем арагонців[2] та з першої ж спроби допоміг клубу повернутись в еліту, а вже у наступному 2004 році став з командою володарем Кубка і Суперкубка Іспанії. При цьому у фіналі кубка саме Галлетті забив вирішальний гол у додатковий час у ворота мадридського «Реалу», який і дозволив святкувати перемогу 3:2 та здобуття титулу[5]. В другому матчі за суперкубок проти «Валенсії» (3:1) Галлетті знову забив вирішальний другий гол, який приніс «Сарагосі» перший у своїй історії суперкубок країни. Загалом у цьому клубі Галлетті провів 4 сезони, зігравши 134 матчі і забивши 14 м'ячів.
У 2005 році Лусіано перебрався в «Атлетіко Мадрид». Сума трансферу склала 4 млн євро[6]. Після двох сезонів в мадридському клубі аргентинець за 2,5 млн євро перейшов до грецького «Олімпіакоса»[7], у складі якого став дворазовим чемпіоном Греції та володарем національного кубка. Разом з Ісмаелем Бланко Галлетті став найкращим бомбардиром грецького чемпіонату в сезоні 2008/09. У 2009 році аргентинець продовжив контракт з грецьким клубом до 2013 року[8].
На початку лютого 2010 року Галлетті було поставлено діагноз важкої ниркової недостатності, через що він пропустив решту сезону, після чого оголосив про завершення кар'єри, у віці лише 30 років[9]: «Звичайно, я хотів би продовжувати грати, однак у мене є сім'я, а це важливіше футболу»[10]
На початку жовтня 2012 року Галлетті пройшов успішну трансплантацію нирки, донором якого був його батько Рубен[11][12]. В результаті у червні 2013 року він повернувся до футболу, підписавши угоду з грецьким ОФІ[13], однак незабаром знову був змушений завершити кар'єру, зігравши лише у 6 іграх Суперліги.
У вересні 2014 року Галлетті повернувся в «Олімпіакос», де зайняв посаду скута по Латинській Америці[14].
Виступи за збірні
1999 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини. У її складі виграв молодіжний чемпіонат Південної Америки, на якому забив 9 голів у 8 матчах і став найкращим бомбардиром турніру, випередивши таких майбутніх зірок, як Роналдінью та Роке Санта-Крус. Цей результат дозволив збірній поїхати на молодіжний чемпіонат світу 1999 року в Нігерії, але тут аргентинці виступили вкрай невдало, вилетівши вже у 1/8 фіналу, саме в цьому матчі Галлетті забив свій єдиний гол у ворота Мексики (1:4).
20 грудня 2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини в товариській грі проти Мексики (2:0), в якій забив гол[15].
У складі збірної був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2005 року у Німеччині, де зіграв у трьох матчах, в тому числі й у фіналі проти Бразилії і разом з командою здобув «срібло».
Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 13 матчів, забивши 3 голи[16].
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
1997–98 | «Естудьянтес» | ПД | 13 | 1 | - | - | - | 13 | 1 | ||||||
1998–99 | ПД | 24 | 1 | - | - | - | 24 | 1 | |||||||
1999–00 | «Парма» | A | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | 0 | 0 | ||||||
1999–00 | «Наполі» | B (ІІ) | 11 | 2 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 11 | 2 |
2000–01 | «Естудьянтес» | ПД | 28 | 9 | - | - | - | 28 | 9 | ||||||
Усього за «Естудьянтес» | 65 | 11 | 65 | 11 | |||||||||||
2001–02 | «Реал Сарагоса» | ПД | 27 | 2 | КІ | 0 | 0 | КУЄФА | 2 | 0 | СІ | 2 | 0 | 31 | 2 |
2002–03 | СД (ІІ) | 37 | 8 | КІ | 0 | 0 | 37 | 8 | |||||||
2003–04 | ПД | 34 | 3 | КІ | 1 | 1 | 35 | 4 | |||||||
2004–05 | ПД | 37 | 2 | КІ | 0 | 0 | КУЄФА | 10 | 2 | СІ | 2 | 1 | 49 | 5 | |
Усього за «Реал Сарагосу» | 135 | 15 | 1 | 1 | 12 | 2 | 4 | 1 | 152 | 19 | |||||
2005–06 | «Атлетіко» | ПД | 26 | 1 | КІ | 0 | 0 | 26 | 1 | ||||||
2006–07 | ПД | 36 | 4 | КІ | 0 | 0 | 36 | 4 | |||||||
Усього за «Атлетіко» | 62 | 5 | 0 | 0 | 0 | 0 | 62 | 5 | |||||||
2007–08 | «Олімпіакос» | СЛ | 24 | 3 | КГ | 0 | 0 | ЛЧ | 7 | 3 | 31 | 6 | |||
2008–09 | СЛ | 27 | 14 | КГ | 5 | 2 | ЛЧ+КУЄФА | 2+6 | 0+2 | 40 | 18 | ||||
2009–10 | СЛ | 9 | 2 | КГ | 1 | 0 | ЛЧ | 7 | 0 | 17 | 2 | ||||
Усього за «Олімпіакос» | 60 | 19 | 6 | 2 | 22 | 5 | 88 | 26 | |||||||
2013–14 | ОФІ | СЛ | 4 | 0 | КГ | 0 | 0 | 4 | 0 | ||||||
Усього за кар'єру | 337 | 52 | 7 | 3 | 34 | 7 | 4 | 1 | 382 | 63 | |||||
Титули і досягнення
- Володар Кубка Іспанії (1):
- Володар Суперкубка Іспанії (1):
- Чемпіон Греції (2):
- Володар Кубка Греції (2):
- Володар Суперкубка Греції (1):
Індивідуальні
- Найкращий бомбардир молодіжного чемпіонату Південної Америки: 1999 (9 голів)
- Найкращий бомбардир грецької Суперліги: 2008–09 (14 голів)[17]
- Найкращий іноземний гравець грецької Суперліги: 2008–09
Примітки
- Los Galletti, padre e hijo al servicio del gol [The Gallettis, father and son at the service of goal]. Clarín (Spanish). 18 червня 2001. Процитовано 14 грудня 2017.
- Yo jugué en el Real Zaragoza: Luciano Galletti [I played for Real Zaragoza: Luciano Galletti] (Spanish). Vavel. 24 грудня 2012. Процитовано 14 грудня 2017.
- Galletti al Parma [Galletti to Parma] (Italian). Rai Sport 2. 11 листопада 1998. Процитовано 14 грудня 2017.
- El Espanyol repite triunfo en el debú ante el Zaragoza [Espanyol repeat win in debut against Zaragoza]. El País (ісп.). 27 серпня 2001. Процитовано 14 грудня 2017.
- Beckham misses out on Cup. BBC Sport. 17 березня 2004. Процитовано 9 серпня 2012.
- Galletti arrives at Atlético. UEFA. 29 липня 2005. Процитовано 26 липня 2007.
- Galletti lured by European goal. UEFA. 30 червня 2007. Процитовано 26 липня 2007.
- Galletti forever red (Greek). Olympiacos F.C. 8 липня 2009. Архів оригіналу за 2 August 2009. Процитовано 9 липня 2009. Проігноровано невідомий параметр
|df=
(довідка) - Una insuficiencia renal obligó a Galletti a dejar el fútbol profesional [Kidney failure forced Galletti to retire from professional football] (Spanish). Infobae. 27 вересня 2010. Процитовано 14 грудня 2017.
- Галлетті завершив кар'єру через ниркової недостатності Архівовано вересень 30, 2010 на сайті Wayback Machine.
- Trasplantan con éxito a Luciano Galletti un riñón del padre [Luciano Galletti receives kidney from father in successful surgery]. La Capital (Spanish). 3 жовтня 2012. Процитовано 14 грудня 2017.
- Galletti tendría el alta médica en tres días [Galletti could be released in three days]. Clarín (Spanish). 5 жовтня 2012. Процитовано 6 жовтня 2012.
- επέστρεψε στην ενεργό δράση
- Olympiacos.orgΑνακοίνωση της ΠΑΕ Ολυμπιακός σχετικά με την ένταξη του Λουτσιάνο Γκαλέτι στο τεχνικό τιμ.
- Argentina blank Mexico in friendly. ESPN FC. 21 грудня 2000. Процитовано 21 січня 2019.
- Padres e hijos que jugaron para la selección argentina [Fathers and sons who played for the Argentine national team]. La Voz del Interior (Spanish). 8 вересня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
- Galanis Sports Data Архівовано 2008-10-28 у Wayback Machine., Goals
Посилання
- Лусіано Галлетті на сайті ФІФА (англ.)
- Лусіано Галлетті на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Лусіано Галлетті на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Лусіано Галлетті на сайті BDFutbol.com (англ.)