Луцій Аррунцій
Луцій Аррунцій (лат. Lucius Arruntius; 60 рік до н. е. — 10 рік н. е.) — політичний і військовий діяч Римської імперії, консул 22 року до н. е.
| Луцій Аррунцій | |
|---|---|
| Народився | 1 століття до н. е. |
| Помер | невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, історик, офіцер, військовослужбовець |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій |
| Посада | давньоримський сенатор і консул |
| Діти | Луцій Аррунцій |
Біографія
Походив з роду вершників Аррунціїв. Син Луція Аррунція.
Почав свою кар'єру ще за Гая Юлія Цезаря. Потім підтримав Секста Помпея. У 43 році до н. е. після Мізенського миру перейшов на бік Октавіана Августа. Надалі узяв активну участь у Битві при Акціумі проти Марка Антонія. У цій морській битві Аррунцій очолював лівий фланг флоту Октавіана. Після бою завдяки клопотання Луція Аррунція Октавіан помилував одного з легатів Антонія — Гая Сосія.
У 22 році до н. е. Луція Аррунція обрано консулом разом з Марком Клавдієм Марцеллом Езерніном. Сприяв посиленню впливу та влади Октавіана Августа у державі. Втім через деякий час відійшов від державних справ.
Творчість
Аррунцій захоплювався історією. Єдиним твором з історії, з якої дотепер збереглися лише деякі уривки, є «Історія Пунічних війн». Вона була написана латиною, в архаїчному стилі.
Родина
- Луцій Аррунцій, консул 6 року.
Джерела
- Arruntius 7). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band II,1, Stuttgart 1895, Sp. 1262. (нім.)
- Plinius, naturalis historia I 3. 5. 6.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луцій Аррунцій