Луцій Елій Цезар
Луцій Елій Цезар (лат. Lucius Aelius Verus Caesar; 13 січня 101 —1 січня 138) — державний та військовий діяч Римської імперії, консул 136 і 137 років.
| Луцій Елій Цезар | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Луцій Цейоній Коммод |
| Народився |
13 січня 101 Рим, Стародавній Рим |
| Помер |
1 січня 138 (36 років) Рим ·сухоти |
| Поховання | Замок Сант-Анджело |
| Підданство | Римська імперія |
| Діяльність | політик |
| Титул | Цезар |
| Посада | консул |
| Термін | 136—137 роки |
| Рід | Цейонії |
| Батько | Луцій Цейоній Коммод |
| Мати | Елія Фунданія Плавтія |
| Родичі | Адріан |
| Брати, сестри | Ceionius Silvanusd, Марк Веттулен Цивіка Барбар і Avidia Plautiad |
| У шлюбі з | Авідія Плавтія |
| Діти | 2 сини та 2 доньки |
Життєпис
Походив з етруського роду Цейоніїв. Син Луція Цейонія Коммода, консула 106 року.
Завдяки своєму батькові увійшов до почту імператора Адріана. У 130 році призначається претором. В цей час або трохи раніше оженився на зведеній сестрі Авідії Плавтії (у них була одна мати — Ігнота Плавтія). У 136 році останній всиновив його, давши ім'я Луцій Елій Вер Цезар. Сучасники вважали, що Вер був або позашлюбним сином Адріана, або коханцем.
Того ж року призначено консулом разом з Секстом Веттуленом Цивікою Помпеяном. Через декілька місяців Луцій Вер отримав посаду імператорського консула—пропретора у Паннонії. Тут у м. Карнутум очолив римські легіони. Протягом 136—137 років веде війни з племенами маркоманів та квадів. Декілька разів спустошував прикордонні землі. У результаті на деякий час загроза з боку цих германців усунулася. У 137 році вдруге став консулом, цього разу разом з Публієм Целієм Бальбіном Вібуллієм Пієм. Утім вже 1 січня 138 року Луцій Цезар сконав від сухот.
Література
Був великим поціновувачем літератури, особливо поезії Овідія. За деякими відомостями особисто писав непогані вірші, що натепер не збереглися.
Родина
Дружина — Авідія Плавтія
Діти:
- Луцій Вер (130—169), імператор у 161—169 роках
- Гай Авідій Цейоній Коммод
- Цейонія Фабія
- Цейонія Плавтія
Джерела
- Ioan Piso, «Zur Tätigkeit des L. Aelius Caesar in Pannonien». In: Ders., An der Nordgrenze des Römischen Reiches: ausgewählte Studien (1972—2003). Stuttgart 2005, S. 257—264, ISBN 3-515-08729-X
- Guido Migliorati, Cassio Dione e l'impero romano da Nerva ad Antonino Pio — alla luce dei nuovi documenti, Milano 2003.
- Dietmar Kienast, Römische Kaisertabelle, Darmstadii 1996, p. 326