Луцій Кассій Лонгін Равілла

Луцій Кассій Лонгін Равілла (лат. Lucius Cassius Longinus Ravilla, 170 — після 113 до н.е.) консул Римської республіки у 127 до н.е..

Луцій Кассій Лонгін Равілла
лат. L. Cassius Longinus Ravilla
Народився 170 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер 2 століття до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel
Суспільний стан шляхтич[1]
Посада цензор Стародавнього Риму, народний трибун, давньоримський сенатор[2] і консул[2]
Рід Cassii Longinid
Батько Квінт Кассій Лонгін[1][1] або Гай Кассій Лонгін[1][1]
Мати невідомо
У шлюбі з невідомо
Діти Луцій Кассій Лонгін[1][1] і Гай Кассій Лонгін[1][1]

Життєпис

Походив з роду нобілів Кассієв. Син Квінта Кассія Лонгіна, консула 164 року до н. е. За жовтий колір очей отримав свій агномен «Равілла».

У 137 році обрано народним трибуном. Незважаючи на спротив оптиматів провів закон про таємне голосування у народному суді з усіх карних справ, окрім державної зради. На цій посаді здобув значну популярність.

У 127 році до н. е. його обрано консулом разом з Луцієм Корнелієм Цинною. У 125 році до н. е. обрано цензором разом з Гнеєм Сервілієм Цепіоном. Виніс догану Лепіду Порцині за розкішний дім. Провів до Риму водопровід Аква Тепула. Зажив славу чесного та справедливого судді при розгляді справ. Сформував один з основних принципів розслідування — «Кому це вигідно?».

У 114 році до н. е. за законом Педуція Луцій Равілла був призначений спеціальним уповноваженим з розгляду справи весталок Марції та Ліцинії, які здійснили інцест. Попередньо вони були виправдані колегією понтифіків. Після розгляду справи Равілла присудив весталок, їхніх коханців та спільників до страти.

З того часу про подальшу долю Луція Кассія Лонгіна Равілли згадок немає.

Родина

Джерела

  • William Smith (1870). Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. (англ.)

Посилання

  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.