Луїза де Коліньї

Луїза де Коліньї (фр. Louise de Coligny,23 вересня 1555(15550923), Шатійон-Коліньї — 13 листопада 1620 , Фонтенбло ) — французька аристократка з роду Коліньї, четверта дружина Вільгельма I Оранського, княгиня Оранська-Нассау.

Луїза де Коліньї
фр. Louise de Coligny
Народилася 23 вересня 1555
Шатійон-Коліньї
Померла 13 листопада 1620(1620-11-13)[1][2][…] (65 років)
Фонтенбло
Поховання Нова церква
Країна  Франція
Діяльність консортка, політична діячка, дипломат
Знання мов французька[3]
Суспільний стан Буржуазія
Посада Опіка
Рід Оранська династія
Батько Гаспар де Шатійон Коліньї
Мати Charlotte de Lavald
Брати, сестри François de Colignyd і Charles de Colignyd
У шлюбі з Вільгельм I Оранський і Charles de Télignyd
Діти Фредерік Гендрік Оранський

Біографія

Луїза була старшою дитиною адмірала Франції Гаспара II де Коліньї та його дружини, Шарлотти де Лаваль (1530—1568), дочки графа Гі XVI де Лаваль-Монфор. Отримала різнобічну, але сувору протестантську освіту. Після ранньої смерті матері виховувалася королевою Наварри Жанною III. Тут Луїза познайомилась та завела дружбу із сином Жанни, майбутнього короля Франції Генріха IV.

У віці 17 років (у 1572) Луїза, за порадою батька, виходить заміж за Шарля де Теліньї (1535—1572), фаворита короля Карла IX. Шлюб цей виявився недовгим, так як граф де Теліньї, як і батько Луїзи Гаспар де Коліньї, були убиті у Варфоломіївську ніч 24 серпня 1572 року, відмовившись перейти у католицтво. Після цих трагічних подій Луїза де Коліньї, разом з своєю свекрухою Жаклін д’Ентремон, вимушена була бігти з Франції — спочатку у Савойю, потім у Швейцарію — у Базель і у Берн. Після едикту у Больє вона повертається у Францію у 1576 році та живе у маєтках її покійного чоловіка у Льєрвіллі. Лише одного разу Луїза з'являється у королівському дворі — з проханням про повернення втраченого титулу та майна вбитого батька.

21 квітня 1583 року, у Антверпені, Луїза де Коліньї вдруге виходить заміж — за штатгальтера Нидерландів Вільгельма I Оранського-Нассау, ставши його четвертою дружиною. У 1584 році у Вильгельма та Луїзи народився син Фредерік-Генріх, у майбутньому принц Оранський. Після убивства у 1584 році і її другого чоловіка, Вильгельма — у присутності самої Луїзи — вона займається вихованням свого сина і дочок Вільгельма від третього шлюбу у традиціях протестантизму та займається їхніми майбутніми шлюбами. Для підтримання постійних контактів з французькими протестантами — гугенотами — Луїза, разом з своїми небогами Єлизаветою Оранською-Нассау і Шарлоттою Брабантиною Оранською-Нассау у 1594 рокові приїжджає до Парижу, де відвідує королівський двір. Особливо стурбована Луїза була долею своєї онуки, Шарлотти де Ла Тремуйль, майбутньої графині Дербі. У зв'язку з вельми поважним протестантським походженням, тісними зв'язками з гугенотською аристократією і багаторічною дружбою з королем Генріхом IV, Луїза де Коліньї була вельми впливовою фігурою у політичному світі як Франції, так і Нидерландів.

Тривалий час Луґза де Коліньи прожила у Делфті. За рік до своєї смерті вона приїхала у Францію, до двору королеви Марії Медічі у палаці Фонтенбло. Упродовж всього свого життя Луїза де Коліньї залишалася вірною протестантській вірі. Похована у Ньївекерк, Делфт.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #101449674 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Louise de Coligny — 2009.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела
  • Roland H. Bainton: Louise de Coligny. У: Women of the Reformation in France and England. Beacon Press, Boston 1983.
  • Jules Delaborde: Louise de Coligny. Princesse d’Orange. Slatkine Reprints, Genf 1970 (Reprint der zweibändigen Ausgabe von 1890 (online).
  • Paul Marchegay, Léon Marlet: Correspondance de Louise de Coligny, princesse d’Orange (1555—1620). Picard, Paris 1887 (online)

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луиза де Колиньи

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.