Луїс Салліван

Louis Henry Sullivan
Народився 3 вересня 1856(1856-09-03)
Бостоон, Массачусетс.
Помер квітня 14, 1924(1924-04-14) (у віці 67 років)
Чикаго, Іллінойс
Поховання Graceland Cemeteryd
Країна  США[1]
Діяльність архітектор, дизайнер
Alma mater Boston English High Schoold і Массачусетський технологічний інститут
Вчителі Frank Furnessd
Відомі учні Френк Ллойд Райт
Знання мов англійська[2]
Напрямок Чиказька архітектурна школа
Magnum opus Holy Trinity Cathedrald
Нагороди

Fellow of the American Institute of Architectsd

Луїс Генрі Салліван (англ. Louis Henry Sullivan; 3 вересня 1856(18560903) — 14 квітня 1924) — американський архітектор, першопроходець раціоналізму, батько американського модернізму. Творець одного з перших хмарочосів і концепції органічної архітектури, один з найвидатніших представників і ідеолог Чиказької школи архітектури, учитель Френка Ллойда Райта. Йому належить афоризм «форму в архітектурі визначає функція».

Біографія

Салліван не отримав закінченої професійної освіти. Недовго він вивчав архітектуру в Массачусетському технологічному інституті (1872—1873). Його головним учителем був Вільям Роберт Уейр (William Robert Ware)[3]. Потім Салліван поїхав до Філадельфії, де працював у майстерні Фернесса (Frank Furness). Через довгу депресію робота у Фернесса закінчилася, і Салліван поїхав до Чикаго, де застав будівельний бум після великої Чиказької пожежі. Там він працював разом з Вільямом Ле Барон Дженні, а менше ніж через рік поїхав до Парижу. У Франції Салліван відвідував Школу витончених мистецтв (1874-75).

Після повернення до США Салліван став знову працювати архітектором. Трохи пізніше став працювати спільно з Данкмаром Адлером, в 1883 році вони стали рівноправними партнерами. Їх фірма носила назву Adler&Sullivan, у такому вигляді проіснувала до 1895 року. Салліван був автором декору, який він придумував по французьких прикладах, в основному по Flore Ornamentale від Віктора Рупріха (Victor Ruprich-Robert)[3].

Салліван з Адлером чудово доповнювали один одного. Салліван виступав як архітектор орнаменту і інтер'єрів, а Адлер прекрасно планував, займався інженерними питаннями і акустикою. Після того, як колеги розійшлися, замовлень у Саллівана стало значно менше. Деяку симпатію зберіг старий клієнт Девід Майер, який в 1898 році попросив побудувати торговий будинок Schlessinger&Meyer Store, відоміший як Carson Pirie. Це було останнім великим замовленням Саллівана, що вплинуло на вигляд міста[3]. Відправною точкою для його архітектурних експериментів були твори Річардсона, в яких романтична фантазія органічно поєднувалася із строгою логікою функціональності. Перший великий твір — Аудиторіум в Чикаго (1886—1889). На рубежі XX століття першим розробив концепцію висотної будівлі, прагнучи «використати нові пропорції і ритміку, продиктовані комірчастою структурою конторської будівлі» (БСЭ). Виклав свої погляди у статті «Висотна конторська будівля з художньої точки зору» (1896). Починаючи з 1908 р. працював у тандемі з Джорджем Грантом Елмслі («будинки прерій» і «алмазні скриньки»). У 1918 р. оголосив про своє банкрутство, закінчив життя у злиднях.

Галерея
  • Вейнрайт-білдинг у Сент-Луїсі (1890-1891)
  • Національний фермерський банк (1908)
  • Особняк Бредлі (1910)

Примітки
  1. Museum of Modern Art online collection
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Doc. PhDr. Pavel Vlček. Dějiny architektury (neo) klasicismu a 19. století. — Praha: Česká technika — nakladatelství ČVUT, 2009. — isbn 978-80-01-04231-1

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.