Луї-Жозеф Папіно

Луї́-Жозе́ф Папіно́ (фр. Louis-Joseph Papineau; *7 жовтня 1786, Монреаль — †25 вересня 1871, Монтебелло) — квебекський політик, один з лідерів Повстання Патріотів.

Луї-Жозеф Папіно
фр. Louis-Joseph Papineau
Народився 7 жовтня 1786(1786-10-07)[1][2][…]
Монреаль, Квебек, Канада
Помер 23 вересня 1871(1871-09-23)[2][3][…] (84 роки)
Montebello, Papineau Regional County Municipalityd, Утауе, Квебек, Канада
Поховання Louis-Joseph-Papineau Funeral Chapeld
Країна  Канада
Діяльність адвокат, політик, есеїст
Знання мов французька[1]
Посада Member of the Legislative Assembly of Lower Canadad
Партія Patriote movementd і Parti canadiend
Батько Joseph Papineaud
Брати, сестри Denis-Benjamin Papineaud і Rosalie Papineau-Dessaullesd
У шлюбі з Julie Papineaud[4][5]
Діти Amédée Papineaud, Azélie Papineaud і Ézilda Papineaud
Автограф
Нагороди

designated historic persond (20 травня 2021)

Person of National Historic Significanced (20 травня 1937)

Політична діяльність

Син депутата Законодавчої асамблеї Нижньої Канади Жозефа Папіно. За фахом — юрист; з 1808 року — депутат парламенту Нижньої Канади. Активіст Канадської партії (фр. Parti canadien), у 1815 році стає її лідером.

У 1826 стає лідером Патріотичної партії (фр. Parti patriote), а вже в 1837 році, разом з Робертом Нельсоном (англ. Robert Nelson) очолює Повстання Патріотів. Повстанці проголошують незалежність Нижньої Канади, унаслідок чого британська влада оголошує Папіно поза законом — і він вимушений утекти до Сполучених Штатів. Звідти у 1939 переїжджає до Парижу, де в травні того ж року видає у журналі «Прогре» (фр. Progrès) «Історію канадського повстання всупереч Доповіді Лорда Дюрема» («фр. Histoire de l'insurrection du Canada en réfutation du Rapport de Lord Durham»).

У 1845, після оголошення амністії, повертається до Квебеку.

Джерела

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.