Льолінгіт
Льолінгіт, льолінґіт — мінерал, арсенід заліза острівної будови. Назва походить від назви селища Льолінг в Австрії.
| Льолінгіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Хімічна формула | FeAs₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 2.EB.15a[2] |
| Dana 8 | 2.12.2.9 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Ромбічна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Льолінг[3] |
 Льолінгіт у Вікісховищі | |
Загальний опис
Хімічна формула: Fe[As2]. Містить (%): Fe — 27, 18; As — 72,82. Домішки: S, Sb, Co, Ni. Форми виділення: призматичні кристали, суцільні маси, кристалічні агрегати. Сингонія ромбічна. Густина 7,45. Твердість 5,0-6,0. Колірсвідріблясто-сірийогоо сіро-сталевого. Блиск металічний. Риса сіро-чорна. Непрозорий. Крихкий. Злам нерівний. Добрий електропровідник. Вперше льолінгіт найдений в районі Льолінг-Ґеттенберґу (Австрія). Зустрічається в гідротермальних і контактово-метасоматичних родовищах. Асоціює з сидеритом, бісмутитом, нікеліном і баритом в жилах з кварцом. Широко відомі знахідки в Еренсфрідерсдорфі та Адреасберзі (ФРН), Фоссамі (Норвегія), Браш-Крік (штат Колорадо, США), округ Александер (штат Північна Кароліна, США). Джерело арсену. За назвою міста Льоллінґ (Каринтія, Австрія), W.K.Haidinger, 1845.
Різновиди
Розрізняють:
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- webmineral.com
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Льолінгіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Льолінгіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.