Нікелін

Нікелін мінерал, арсенід нікелю координаційної будови. Хімічна формула: NiAs. Містить (%): Ni — 43,92; As — 56,08. Домішки: Со до 2 %, Fe, S до 1 %, Sb. Сингонія гексагональна. Утворює рідкісні кристали, пірамідальні, часто спотворені, з горизонтальною штриховкою. Густина 7,78. Твердість 5,5-6,0. Колір світлий мідно-червоний. Риса бурувато-чорна. Блиск металічний. Крихкий. Добрий провідник електрики.

Нікелін
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, основна назва (A′)[1][2]
IMA-номер IMA1967 s.p.
Хімічна формула NiAs
Nickel-Strunz 10 2.CC.05[3]
Dana 8 2.8.11.1
Ідентифікація
Сингонія гексагональна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь нікель[4]
 Нікелін у Вікісховищі
Структура чарунки мінералу нікеліну

Загальний опис

Зустрічається в гідротермальних кобальто-нікелево-срібних та урано-бісмутових родовищах разом з сульфідами та арсенідами нікелю, кобальту й з самородним бісмутом і сріблом.

Відомий у родов. Рудних гір (ФРН, Чехія) і Кобальт (пров. Онтаріо, Канада), Шладмінг (Штирія, Австрія), Хову-Акси (Тува), Берикуль (Зах. Сибір, Росія). Руда нікелю. Збагачується важкосередовищною сепарацією, флотацією в колективний мідно-нікелевий концентрат з подальшою селекцією прямою флотацією.

За назвою хім. елемента нікелю (F.S.Beudant, 1832).

Синоніми: ніколіт, колчедан, нікелевий червоний купфернікель.

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нікелін // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Нікелін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.