Любимець Микола Клавдійович
Микола Клавдійович Любимець (3 грудня 1891 — †?) — офіцер Армії УНР.
| Микола Клавдійович Любимець | |
|---|---|
| Народження |
3 грудня 1891
с. Білогородка Київської губернії. |
| Смерть | † ? |
| Країна |
 УНР |
| Приналежність |
 Армія УНР |
| Командування | командир 7-го Синього полку 3-ї Залізної дивізії Дієвої армії УНР. |
| Війни / битви | |
| Нагороди |
 Орден Святого Георгія |
Народився у с. Білогородка Київської губернії.
У листопаді—грудні 1919 р. — командир 7-го Синього полку 3-ї Залізної дивізії Дієвої армії УНР. З січня 1920 р. — командир 1-ї Синьої сотні 3-го кінного полку Дієвої армії УНР, у складі якого брав участь у Першому Зимовому поході.
З 1 липня 1920 р. — командир 3-го кінного полку Армії УНР (до 29 вересня 1920 р.). З 13 липня 1920 р. — за сумісництвом командир 2-ї бригади Окремої кінної дивізії Армії УНР. У січні 1921 р. був приділений до культурно-освітнього відділу штабу Окремої кінної дивізії.
У серпні 1921 р. був визначений реєстраційною комісією для перевірки зарахування на військову службу як особа, що не мала офіцерського звання та не могла бути нагороджена орденом Святого Георгія IV ступеня, який М. Любимець носив.
Дезертував з Армії УНР. Подальша доля невідома.
Література
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Марущенко-Богдановський А. Матеріали до історії 1-го кінного Лубенського імені запорожського полковника М. Залізняка полку//За Державність. — Варшава. — 1938. — Ч. 8. — С. 177–214;Ч. 9. — С. 206–225;
- ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 557. — С. 109, 202;Спр. 653. — С. 140;Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 98. — С. 12;
- Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. — Київ. — 2002. — С. 250, 274, 351.