Любимський повіт

Повіт розташовувався в північно-східній частині Ярославської губернії, на південному заході повіт межував з Даниловським повітом, на північному заході - з Пошехонським, на південному сході - з Костромською губернією. Площа повіту становила 2734,3 верст² (3111,6 км).

Основні річки — Обнора, Кострома.

Любимський повіт в сучасній сітці районів

Любимський повіт був утворений в 1777 році в складі Ярославського намісництва, з 1796 року у складі Ярославської губернії.

У 1923 році повіт був скасований, його територія включена до складу Даниловського повіту.

За відомостями 1859 року населення повіту становило 58 431 жителів[1].

За переписом 1897 року населення повіту становило 65 230 осіб[2].

У 1890 році до складу повіту входило 4 волості [3]

У 1913 році до складу повіту входило 9 волостей[4], засновані волості Єскінська (с. Єскіне ), Козська (с. Коза), Куліжська (д. Семенкове), Пречистенське (с. Пречисте), центр Осецької волості перенесений в с. Закобякіне, с. Рамення стало центром Раменської волості.

Найбільші населені пункти за переписом населення 1897 р[5], жит .:

• м. Любим - 3000;
• д. Скородумове - 761;
• д. Хлєстове - 579;
• д. Стругуново - 498;
• с. Пречисте - 492.

• Жадовська, Юлія Валер`янівна (1824-1883) - поетеса (с. Суботіне).
• Розов Миколай Петрович (1842-1892) - регент Ярославського архієрейського хору (c. Гематове).
• Трефолєв Леонід Миколайович (1839-1905) - поет, публіцист. Автор слів до пісень «Коли я на пошті служив ямщиком», «Комарінський мужик» та інших.
• Воронін, Сергій Олексійович (1913-2002) - письменник, прозаїк.

• Ширяев С. О. Любим, город // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Ширяев С. О. Ярославская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

• Любимский уезд.