Любимівка (Севастополь)

Вперше назва Любимівка зустрічається в документах від 19 листопада 1920 року, про організацію Любимівського сільського революційного комітету, який діяв до серпня 1921 року. Є відомості, що в грудні 1921 року, у складі Севастопольського округу, був утворений Любимівський район[2] (за іншими джерелами — район був утворений постановою Кримського ЦВК і РНК 4 квітня 1922 года[3], та й повіти отримали назву округів в 1922 році[4]). 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких було ліквідовано Любимівський і створений Севастопольський район. З травня 1922 року по січень 1926 року також ще існувала Любимівська сільська рада[2]. Вперше позначене на карті Південного узбережжя Криму 1924 року[5]. Згідно зі списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, у селі Любимівка, Бартеньєвскої сільради Севастопольського району, було 60 дворів, з них 26 селянських, населення становило 204 людини (100 чоловіків і 104 жінки). У національному відношенні враховано: 155 російських, 9 українців, 15 білорусів, 7 німців, 3 вірмен, 2 єврея, 1 чех, 1 латиш, 11 записані в графі «інші», діяла російська школа[6]. У світлі постанови ВЦВК від 30 жовтня 1930 року «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР», у зв'язку з ліквідацією округів (СУ, 1930, N 41, ст. 493), селище Севастопольського району Любимівку включили до складу міста[7], хоча в документах Любимівська селищна рада фігурує до 1939 року[2]. Під час оборони Севастополя 1941—1942 років в Любимівці розміщувалися командні пункти четвертого сектора Севастопольського оборонного району і 95-ї стрілецької дивізії. Тут же знаходиться братська могила воїнів цієї дивізії і захисників 30-ї берегової батареї[8].