Людвігіт

Людвігіт, людвіґіт (рос. людвигит; англ. ludwigite; нім. Ludwigit m) — мінерал, крайній магніїстий різновид мінерального виду людвіґіт-пейджит. Найпоширеніший магній-залізистий ендогенний борат з серії людвіґіт–вонсеніт.

Людвігіт
Людвігіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Mg₂Fe³⁺O₂(BO₃)
Nickel-Strunz 10 6.AB.30[2]
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Ernst Ludwigd[3]
 Людвігіт у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула:

  • 1. За Є. Лазаренком: Mg2Fe3+[O2|BO3].
  • 2. За «Горной энциклопедией», т.3, Москва, 1987 р.: (Mg, Fe2+,Mn2+)2(Fe3+,Al, Sn4+) ВО3O2.

Сингонія ромбічна. Кристали призматичні, голчаті; радіально-променисті і заплутано-волокнисті агрегати. Густина 3,70-4,75. Тв. 5. Колір густо-зелений, чорний. Парамагнітний Л. поширений у магнезійних скарнах, кальцифірах і доломіті контактово-метасоматичних родовищ; ендогенно заміняється сайбеліїтом, гіпергенно — гідроксидами заліза. Супутні мінерали: суаніт, котоїт і інші борати. Входить до складу борних руд.

За іменем австр. хіміка Е. Людвіга (Е. Ludwig, 1842—1915), G. Tschermak, 1874.

Різновиди

Розрізняють:

  • людвіґіт алюмініїстий (різновид людвіґіту, який містить до 11 % Al2O3);
  • людвіґіт залізний (різновид людвіґіту, в якому 25 % MgO заміщено Fe2O3);
  • людвіґіт корейський (людвіґіт);
  • людвіґіт магніїстий (різновид людвіґіту, в якому Mg>Fe);
  • людвіґіт марганцевий (пінакіоїліт);
  • людвіґіт-пейджит (мінеральний вид змінного складу — (Mg, Fe2+)2Fe3+[O2|BO3], властивості і склад якого змінюються від крайнього магніїстого різновиду людвіґіту — Mg2 Fe3+[O2 | BO3] до крайнього залізистого різновиду пейджиту — (Fe2+)2Fe3+[O2 | BO3].

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. webmineral.com

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Людвігіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Людвігіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.