Людвіг Вольфф (генерал піхоти)
Людвіг Вольфф (нім. Ludwig Wolff; 3 квітня 1893, Хемніц — 9 листопада 1968, Мангайм) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Людвіг Вольфф | |||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Ludwig Wolff | |||||||||||||||||||||
 Оберст Вольфф (травень 1941). | |||||||||||||||||||||
| Народився |
1893[1] Хемніц, Kreishauptmannschaft Zwickaud, Королівство Саксонія, Німецький рейх | ||||||||||||||||||||
| Помер |
1968[1] Мангайм, Баден-Вюртемберг, ФРН | ||||||||||||||||||||
| Країна |
 Німеччина | ||||||||||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець, офіцер | ||||||||||||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | ||||||||||||||||||||
| Військове звання |
 генерал від інфантерії | ||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||
_25Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_18Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_12Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_4Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З жовтня 1937 року — командир 1-го батальйону 10-го піхотного полку, з 1 лютого 1939 року — 192-го піхотного полку 56-ї піхотної дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній, а також німецько-радянської війни. З 7 жовтня 1941 року — командир 22-ї піхотної дивізії. Відзначився під час облоги Севастополя. З 9 вересня 1942 року — інспектор навчальних закладів сухопутних військ. З 25 грудня 1943 по 10 серпня 1944 року — командир 33-го армійського корпусу. З січня 1945 року — інспектор угорських формувань Резервної армії. В квітні відправлений в резерв ОКГ. В травні взятий в полон американськими військами. В червні 1947 року звільнений.
Звання
- Однорічний доброволець (1 квітня 1912)
- Лейтенант (12 листопада 1913; патент від 19 листопада 1911)
- Оберлейтенант (26 березня 1917)
- Гауптман (1 травня 1924)
- Майор (1934)
- Оберстлейтенант (1 серпня 1936)
- Оберст (1 лютого 1939)
- Генерал-майор (1 вересня 1941)
- Генерал-лейтенант (1 грудня 1942)
- Генерал піхоти (1 січня 1944)
Нагороди
- Залізний хрест
- 2-го класу (листопад 1914)
- 1-го класу (28 червня 1917)
- Рятувальна медаль
- Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (19 вересня 1916)
- Орден Заслуг (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
- Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (13 травня 1940)
- 1-го класу (18 травня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (26 травня 1940)
- дубове листя (№ 100; 22 червня 1942)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі
- Нагрудний знак «За поранення» в золоті
- Німецький хрест в золоті (8 лютого 1942)
- Орден Михая Хороброго 3-го (8 травня 1942) і 2-го класу (Румунія)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Кримський щит
Примітки
- Catalog of the German National Library
Література
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 139
- Der Königlich Sächsische Militär-St. Heinrichs-Orden 1736—1918, Ein Ehrenblatt der Sächsischen Armee, Wilhelm und Bertha von Baensch-Stiftung, Dresden 1937, S.716
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 796, ISBN 978-3-938845-17-2