Людвік Розенберґ-Чорний
Берна́р-Лю́двік Ісаакович Розенбе́рґ, Володимир Чорний (1894—1940, Львів) — український військовий та політичний діяч єврейського походження.
| Людвік Розенберґ-Чорний | |
|---|---|
| Бернар-Людвік Ісаакович Розенберґ | |
| Народився | 1894 |
| Помер |
1940 Львів |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | єврей |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Військове звання |
 Сотник |
| Партія | КПЗУ |
Життєпис
Вихованець української гімназії в Рогатині. У 1911 році член Поалей-Ціон, член Інтернаціональної Революційної Соціал-Демократії (попередниці КПЗУ). У 1914—1916 роках — Розенберґ у Легіоні УСС, розпочав свою службу в третій чоті першої сотні. Чотою, в якій Розенберґ розпочав свою службу в Легіоні, командував Л. Коберський, Командиром сотні був Василь Дідушок. 1916—1917 — у російському полоні, згодом сотник Січових Стрільців. Був членом проводу (Стрілецької ради) наддніпрянського Січового стрілецтва.
Очолював школу унтер-офіцерів під Білою Церквою та був одним із представників українських військових на переговорах з німцями наприкінці жовтня 1918 року.
Був одним з найближчих соратників полковника Євгена Коновальця. Згодом їх погляди розійшлися.
На початку 1920-х рр. Л. Розенберґ захопився комуністичними ідеями. У 1920 році член української секції Компартії Чехо-Словаччини. Після повернення до Галичини був членом УВО, вступив до Комуністичної партії Східної Галичини (КПСГ), яка восени 1923 отримала назву Комуністичної партії Західної України (КПЗУ). З 1922 року секретар ЦК КПСГ. проте його погляди не відповідали вказівкам Москви. Л. Розенберґ очолював напрямок, що відстоював національні ідеї. Через це згодом опинився поза компартією. Був вязненем у польському концтаборі Береза Картузька[1]. В 1937—1938 роках видавав разом із Романом Роздольським та Степаном Рудиком часопис «Життя і слово».
Після радянської окупації Галичини розстріляний у Львові.
Література
- Михайлiв В. Сальцьо Ротенберг // Украiнський Скиталець. Ч. 12. — Йозефiв, 1922. — С. 6-7;
- Гайдучок С. Кiнна скорострiльна сотня // ЛЧК. Ч.2. — Львiв, 1930. — С. 16
- Томюк І. М., Опельбаум Ю. Ш. Добровольці єврейського походження у галицьких військових формаціях доби українських визвольних змагань (1914—1920 рр.) // Військово-науковий вісник Збірник наукових праць. — Вип. 16 (2011)
Примітки
Посилання
- Самбірський Б. До характеристики КПЗУ // Сучасність.
- Інтерв'ю із професором Ярославом Дашкевичем. УКРАЇНСЬКІ СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ ЛЮДВІК РОЗЕНБЕРГ І ЯКІВ НАСС
- Жидівський курінь та його шлях
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.