Людина народилася
«Людина народилася» — радянський художній фільм, мелодрама режисера Василя Ординського за сценарієм Леоніда Аграновича. Вийшов у прокат 4 листопада 1956 року.
Людина народилася | |
|---|---|
| рос. Человек родился | |
 | |
| Жанр | мелодрама |
| Режисер | Василь Ординський |
| Сценарист | Леонід Агранович |
| У головних ролях |
Ольга Бган Володимир Гусєв |
| Оператор | Ігор Слабневич |
| Композитор | Веніамін Баснер |
| Художник | Борис Чеботарьов |
| Кінокомпанія | «Мосфільм» |
| Тривалість | 92 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1956 |
| IMDb | ID 0173725 |
Сюжет
В основі сюжету фільму непроста доля дівчини Надії Смирнової (Ольга Бган), яка приїхала в Москву вступати до інституту. Провалившись під час вступу, вона знайомиться з молодим чоловіком на ім'я Віталій (Володимир Андрєєв) і починає жити з ним. Надя вагітніє. Віталій вмовляє її зробити аборт, а після того, як вона не погоджується і народжує сина, пропонує здати хлопчика до Будинку дитини. Надя йде від Віталія та поневіряється по місту з немовлям на руках. На автобусній зупинці вона випадково стикається зі студентом Глібом (Володимир Гусєв), який допомагає їй «зняти кут» у приватному будинку в Підмосков'ї. Надя влаштовується на роботу кондуктором в автобусний парк, проте справи на роботі складаються невдало через напарника — водія Страшнова, який, сприймаючи Надю як дівчину легкої поведінки і не отримавши від неї взаємності, всіляко шкодить їй у роботі. Гліб, закохавшись у Надю, відвідує її і намагається допомагати їй, проте Надя, обпалившись раз, йому не вірить. Згодом Глібу вдається завоювати довіру і любов Наді. Завдяки її рішучості й допомозі товаришів на роботі справи налагоджуються: Надю переводять від Страшнова до досвідченого й порядного водія Корнійовича (Валентин Маклашин). Гліб думає перейти на заочний, щоб вивезти Надю з Москви, проте товариші-студенти намагаються відмовити його. При зустрічі Надя, розуміючи, що Глібу буде важко, якщо вони виїдуть, рве папір щодо від'їзду, який Гліб приносить їй, вони залишаться разом жити в Москві. Фільм закінчується словами Гліба: «Хоч рік проживемо?» і Надиною відповіддю: «Сто проживемо!»
У ролях
- Ольга Бган — Надія Василівна Смирнова (озвучила Людмила Гурченко)
- Володимир Гусєв — Гліб, студент
- Володимир Андрєєв — Віталій
- Олександр Ханов — Степан Георгійович, батько Віталія
- Наталія Серебрянникова — Єлизавета Дмитрівна, господиня будинку
- Ніна Дорошина — Сіма, контролер в парку
- Григорій Абрикосов — Федір Страшнов, водій автобуса
- Валентин Маклашин — Корнійович, водій автобуса
- Віктор Терехов — Костіков, секретар ВЛКСМ
- Віра Алтайська — нянечка в пологовому будинку (немає в титрах)
- Віра Карпова — сестра (немає в титрах)
- Валентина Березуцька — диспетчер автопарку (немає в титрах)
- Віктор Лазарев — двірник (немає в титрах)
- В'ячеслав Гостинський — жовчний пасажир (немає в титрах)
- Іван Кузнецов — Сорокін, заступник директора автопарку (немає в титрах)
- Юрій Бєлов — Павло, відповідальний за навчання (немає в титрах)
- Лідія Драновська — Тоня, молода мама, сусідка Наді по палаті (немає в титрах)
- Сергій Юртайкин — молодий ремонтник (немає в титрах)
- Тетяна Баришева — нянечка в пологовому будинку (немає в титрах)
- Лілія Гурова — Маша, студентка-орденоноска (немає в титрах)
- Георгій Мілляр — сусід Петрова, мешканець квартири, де здавалася кімната (немає в титрах)
- Микола Алексєєв — Олексій, аспірант (немає в титрах)
- Олена Вольська — офіціантка (немає в титрах)
- Іраїда Солдатова — Плоткіна (немає в титрах)
- Микола Чистяков — член комісії з розподілу (немає в титрах)
- Ніна Шатерникова — лікар пологового будинку (немає в титрах)
- Людмила Голуб — кондуктор (немає в титрах)
- Борис Бєлоусов — Микола, син Єлизавети Дмитрівни (немає в титрах)
- Зінаїда Воркуль — кондуктор (немає в титрах)
- В'ячеслав Жариков — студент (немає в титрах)
Знімальна група
- Режисер: Василь Ординський
- Сценарист: Леонід Агранович
- Оператор: Ігор Слабневич
- Композитор: Веніамін Баснер
- Художник: Борис Чеботарьов