Бєлов Юрій Андрійович

Юрій Бєлов народився 31 липня 1930 року в місті Ржеві Калінінської області РРФСР СРСР (нині — Тверської області Російської федерації). Його дитинство пройшло на Курилах, так як батько Юрія був військовим і останнім місцем його служби став Далекий Схід.

Забуття

В середині 1960-х років через необережне висловлювання про керівництво країни актор опинився на півроку в психіатричній лікарні, після чого його кар'єра пішла на спад. Його почали сторонитися, давали ролі третього плану та лише в епізодах. У 1972 році помітно постарілий Бєлов в останній раз зіграв головну роль у фільмі «Зупинка потяга — дві хвилини», після цього настало практично повне забуття.

	У 1964 році, коли я знімався у Ельдара Рязанова в фільмі «Дайте книгу скарг», на якомусь бенкеті я сказав про Микиту Сергійовича Хрущова, що його, начебто, скоро знімуть. І потім просто приїхали люди в білих халатах, один з гамівною сорочкою і відвезли мене в божевільню на півроку. Причому, Хрущова, як ми знаємо, дійсно зняли. А потім, коли я вийшов, кому я потрібен. По-перше, неблагонадійний, а по-друге не зовсім здоровий — псих, коли навколо повно здорових і політично грамотних акторів. Оригінальний текст (англ.) В 1964 году, когда я снимался у Эльдара Рязанова в фильме «Дайте жалобную книгу», на каком-то банкете я сказал про Никиту Сергеевича Хрущева, что его, вроде бы, скоро снимут. И потом просто приехали люди в белых халатах, один со смирительной рубашкой и увезли меня в сумасшедший дом на полгода. Причем, Хрущева, как мы знаем, действительно сняли. А потом, когда я вышел, кому я нужен. Во-первых, неблагонадежный, а во-вторых не совсем здоровый – псих, когда вокруг полно здоровых и политически грамотных актеров.
— Юрій Бєлов в інтерв'ю з журналістом Володимиром Мартиновим[1]

Актор був змушений заробляти на життя приватними перевезеннями на «Москвичі», купленому в роки колишньої популярності. Переживаючи через свою незатребуваність, Бєлов почав зловживати алкоголем, його здоров'я з кожним роком погіршувалася.

Вранці 31 грудня 1991 року Юрій Бєлов помер. Похований на Кунцевському кладовищі Москви, ділянка № 10.

Герої Юрія Бєлова відрізняються любов'ю до життя та неповторною чарівністю, завдяки чому вони так полюбилися глядачеві. У реальному житті ж за актором закріпилася репутація «дивної людини», «не від світу цього», тому що був «добрячком», не вмів ні розпускати інтриги, ні захищатись від них, нікого не «підсиджував», а ще тому що любив розповідати історії так, що ніхто не міг відрізнити вигадку від правди.

Одружився актор у віці понад 40 років. Його обраницею стала актриса Світлана Швайко, яка була на 9 років молодше. У 1976 році у них народився син Святослав. Коли Святославу було 15 років, Бєлова не стало.

Рідний брат Юрія Бєлова, Анатолій, наразі проживає в Україні, у Кропивницькому.

• Ю. А. Бєлову присвячена одна серія програми Леоніда Філатова «Щоб пам'ятали».
• У 2008 році на українському телеканалі «СТБ» була показана програма «Моя правда. Юрій Бєлов».

• Сторінка пам'яті
• Могила Юрія Бєлова