Дорошина Ніна Михайлівна

Дорошина Ніна Михайлівна — радянська і російська актриса театру і кіно, театральний педагог. Провідна актриса Московського театру «Современник». Заслужена артистка РРФСР (1970). Народна артистка РРФСР (1985).

Дорошина Ніна Михайлівна
рос. Нина
Народилася 3 грудня 1934(1934-12-03)
Q4074570?, Московська область, СРСР
Померла 21 квітня 2018(2018-04-21) (83 роки)
Москва, Росія
Поховання
П'ятницький цвинтар : 
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність акторка, театральний педагог
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1956)
Заклад Современник і Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності з з 1955
У шлюбі з Даль Олег Іванович
IMDb nm0233996
Нагороди та премії

Життєпис

Народилася 3 грудня 1934 року. Закінчила Московське театральне училище ім. Б. Щукіна (1956, курс В. Львової і В. Москвіна).

Впродовж 1959—2018 років — актриса Московського театру «Современник».

Дебютувала в кіно у 1955 році, зіграла у фільмах і телеспектаклях понад тридцять ролей. Популярність актрисі принесла невелика роль оперної співачки і актриси театру і кіно, яка «трішечки в'яже» і тимчасово на пенсії в ліричній комедії реж. О. Коренєва «За сімейними обставинами» (1977). Всенародну любов актриса здобула за виконання головної ролі у фільмі реж. В. Меньшова «Любов і голуби» (1984).

Знялась в українських фільмах: «Перший тролейбус» (1960, Даша), «Артист із Коханівки» (1961), «Лушка» (1964, Лялька).

З початку 1980-х років — викладач Театрального інституту імені Бориса Щукіна.

Ніна Дорошина, за день до смерті, скаржилася на проблеми з серцем, але була налаштована оптимістично. Напередодні їй знову довелося викликати швидку, проте від госпіталізації актриса відмовилася[1].

Вранці, 21 квітня 2018 року, її сусід почув крики про допомогу. Двері в квартиру жінки була відкриті. Артистка трималася за серце і важко дихала. Лікарі приїхали швидко, але врятувати її не вдалося. Через кілька хвилин Ніна Дорошина померла[2].

24 квітня 2018 року похована на П'ятницькому цвинтарі у Москві.[3]

Призи та нагороди
  • Орден Пошани (14.04.2006) — За великий внесок у розвиток театрального мистецтва і досягнуті творчі успіхи[4]
  • Орден Дружби (22.01.2010) — За заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність[5]
  • У 2007 році стала лауреатом премій «Жіноче обличчя року» за роль у виставі «Заєць. love story» і володаркою «Золотої зірки» I ступеня в номінації «За професіоналізм», присудженої Фондом «Громадська нагорода».

Театральні роботи[6]

(рос.)

Фільмографія
Постер до фільму «Любов і голуби» (1984)

Примітки
  1. «Я жива, здорова!» Появилось интервью с Дорошиной за день до смерти // Антикор. — 2018. — 21 квітня (рос.)
  2. Померла зірка «Любов і голуби» Ніна Дорошина // Обозреватель. — 2018. — 21 квітня (рос.)
  3. В Москве попрощались с Ниной Дорошиной: фотофакт // Обозреватель. — 2018. — 24 квітня (рос.)
  4. Указ Президента Российской Федерации от 14 апреля 2006 г. № 368 "О награждении государственными наградами Российской Федерации работников государственного учреждения культуры города Москвы «Московский театр „Современник“» (рос.)
  5. Указ Президента Российской Федерации от 22 января 2010 года № 92 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» (рос.)
  6. Театр «Современник»: Театральні роботи актриси

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.