Людовик Жулі

Після початку футбольної кар'єри в «Ліоні» 1994 року, Жулі перейшов у «Монако» в січні 1997 року.

У сезоні 1999/00 він став чемпіоном Франції у складі «Монако». Потім у складі «монегасків» дійшов до фіналу Ліги чемпіонів, де команда поступилась «Порту» з рахунком 3-0[1].

28 червня 2004 року Людовик підписав контракт з іспанською «Барселоною», яка заплатила за його перехід 7 мільйонів євро[2]. Після переходу в «Барселону» Жулі виграв два чемпіонати та Суперкубок Іспанії, а також Лігу чемпіонів.

17 липня 2007 року Жулі підписав трирічний контракт з італійською «Ромою»[3], за яким він буде отримувати 1.8 млн євро в рік. «Барселона» отримала від продажу футболіста 3.2 млн євро, пізніше до цієї суми додалося 1.3 млн за вихід клубу до Ліги чемпіонів[4]. У складі римського клубу француз виграв кубок Італії.

Влітку 2008 року Жулі перейшов у «Парі Сен-Жермен», з яким підписав трирічний контракт[5].

9 серпня 2011 року підписав контракт з «Монако» терміном на 2 роки[6][7]. 1 серпня 2012 року Жюлі і «Монако» розірвали контракт з обопільної згоди, і Людовик підписав угоду з клубом «Лор'ян», розраховану на 1 рік.

Влітку 2013 перейшов до клубу «Мон-д'Ор Азерг» (Шассле), який виступав у аматорському чемпіонаті Франції, за який провів наступні три сезони. Завершив кар'єру в сезоні 2016/17 у дублі «Монако».

Жулі зіграв 17 матчів за збірну Франції. Кар'єра в збірній для футболіста склалась не найкращим чином: спочатку він пропустив Євро 2004 через травму, а потім Чемпіонат світу 2006, оскільки молодий плеймейкер «Марселя» Франк Рібері не залишив для нього місця в складі. Після травми Джибріля Сіссе напередодні турніру для Жулі знову з'явилася надія, але тренер збірної обрав Сіднея Ґову. Єдиний для Людовика успіх у збірній — перемога на Кубку конфедерацій 2003 року, однак він заявив, що готовий зіграти за збірну в будь-який момент, якщо його викличуть.