Франк Рібері

Свою футбольну кар'єру Франк починав у футбольній школі Лілля. Проте, там надовго затриматися йому не вдалося: через складний характер гравець змушений був шукати собі нове місце роботи.

Так, у 2001 році Рібері опинився у клубі «Булонь», що виступав на той час у Другій лізі чемпіонату Франції.

Наступного сезону футболіст перейшов до команди класом нижче — «Олімпіку» із міста Алез. Проте, через фінансові труднощі на деякий час Рібері довелося залишити футбол і шукати іншої роботи.

Не зважаючи на це, у сезоні 2003 / 2004 Франк поновив свою спортивну кар'єру виступами за команду Третього дивізіону «Брест».

Наступного сезону він отримав запрошення до більш-менш серйозного клубу — «Мецу».

Та через перебої із заробітною платнею у зимове міжсезоння Рібері підписав контракт з «Галатасараєм». У складі турецького гранда Франк значно виріс як футболіст, в ньому розкрилися його основні ігрові якості — висока стартова швидкість і культура пасу. З ним він здобув національний Кубок. Але і в цьому клубі не обійшлося без скандалу — цього разу трансферного, у результаті якого французький клуб «Олімпік» Марсель безкоштовно отримав контракт майбутньої зірки.

У новому клубі Рібері продовжував удосконалювати свою футбольну майстерність. Він провів більш ніж вдалий сезон у Марселі. Успіхи гравця не залишилися поза межами уваги тренерів збірної Франції. І перед Чемпіонатом світу — 2006 він отримав виклик до національної команди. Його дебют у футболці «Ле Бльо» випав на товариський поєдинок з Мексикою у травні, який дружина Раймона Доменека виграла з мінімальним рахунком. Не зважаючи на відсутність досвіду міжнародних змагань, Рібері не лише потрапив до списку 23 найкращих, а й провів на турнірі усі сім поєдинків, причому шість з них розпочинав у стартовому складі. Він відзначився забитим м'ячем у ворота Іспанії в 1 / 8 фіналу, запам'ятався своїми майстерними діями у асистуванні, організації атакувальних діях, швидкістю, дриблінгом, точними розрізними пасами. Майже відразу Рібері став ключовою фігурою у складі Галльських Півнів, тому що вигідно вирізнявся на фоні більш вікових партнерів по команді.
Провівши ще один чудовий сезон у складі «Олімпіка», стало зрозуміло, що футболісту варто випробувати свої сили на якісно новому рівні. У той же час мюнхенська «Баварія» проваливши чемпіонат Німеччини 2006 / 2007 потребувала негайного оновлення складу, результатом чого став ряд гучних придбань. У сфері інтересів мюнхенців опинився і Франк Рібері. Трансфер француза склав рекордну для німецької Бундесліги суму — 25 млн євро. Разом із італійським та німецьким бомбардирами Лукою Тоні та Мирославом Клозе вони склали одну з найкращих атакувальних ланок у Європі.

З новою командою Франк здобув Срібну Салатницю чемпіонів Німеччини, виграв національний Кубок. Проте, не дуже вдалими як для гранда світового клубного футболу виявилися виступи команди в Кубку УЄФА. Перед початком турніру «Баварія» розглядалася як беззаперечний фаворит розіграшу, але на стадії 1/2 фіналу впевнену ходу німецької команди зупинив російський «Зеніт».
Рібері став без перебільшення лідером збірної Франції. Після того, як закінчив кар'єру геніальний Зідан, у ньому стали вбачати наступника Зінедіна. Хоча це і не зовсім вірно з погляду виконуваних кожним із них функцій: перший — класична «десятка», плеймейкер, диспетчер у грі, що з'єднує атакувальну і оборонну лінії команді, швидко переходячи із захисту до нападу; Франк більше тяжіє до гри на правому фланзі, хоч він і не є типовим вінгером, його основні козирі — висока стартова швидкість, прекрасна координація, володіння м'ячем дозволяють йому перемагати у боротьбі навіть з найміцнішими оборонцями.

Сам Зідан назвав його справжнім скарбом французької збірної. А так Франка охарактеризував інший його партнер по команді Тьєррі Анрі:

«У світі важко знайти іншого гравця, котрий може так миттєво набрати швидкість із м'ячем у ногах, бути таким же вибуховим і при цьому точним у передачах. Його гра дуже проста. Він завжди рухається уперед і робить це розумно — за необхідності може вчасно зупинитися, вичекати момент, щоб точно передати м'яч. Він — страхіття для захисту суперника». Ці оцінки, дані справжніми професіоналами, якнайкраще говорять за майстерність футболіста.

Рібері дуже вдало провів відбірний цикл до Чемпіонату Європи — 2008, хоч провів лише один гол. Але сам Європейський форум став просто-таки провальним для трикольорових: вони не змогли подолати груповий етап, посіли останнє місце в своїй групі, набравши лише 1 очко і маючи різницю забитих — пропущених м'ячів -5. Рібері на максимумі своїх можливостей провів матчі зі збірними Румунії та Нідерландів, а ось у заключному поєдинку в групі з італійцями його спіткала невдача: у боротьбі із захисником «Скуадри Адзурри» Джанлукою Дзамброттою він пошкодив м'яз стегна, і вже на 4-й хвилині змушений був залишити поле на ношах. Приблизний строк реабілітації складатиме три тижні.

21 серпня 2019 підписав контракт з італійською Фіорентиною[1]. Відіграв за «фіалок» два сезони, протягом яких був серед гравців основного складу.

6 вересня 2021 року 38-річного француза підписав новачок Серії A «Салернітана».

Станом на 7 вересня 2021

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2000–01	«Булонь»	АЧФ	4	1	КФ	0	0	-	-	-	-	-	-	4	1
2001–02		НЧ	24	5	КФ	1	0	-	-	-	-	-	-	25	5
Усього за «Булонь»			28	6		1	0		-	-		-	-	29	6
2002–03	«Олімпік» (Алес)	НЧ	19	1	КФ	0	0	-	-	-	-	-	-	19	1
2003–04	«Брест»	НЧ	35	3	КФ	2	1	-	-	-	-	-	-	37	4
2004-січ. 2005	«Мец»	Л1	20	2	КФ+КЛ	0+1	0+0	-	-	-	-	-	-	21	2
січ.-черв. 2005	«Галатасарай»	СЛ	14	0	КТ	3	1	-	-	-	-	-	-	17	1
2005–06	«Олімпік» (Марсель)	Л1	35	6	КФ+КЛ	6+0	3+0	Інт+КУЄФА	5+7	2+1	-	-	-	53	12
2006–07		Л1	25	5	КФ+КЛ	5+2	1+0	Інт+КУЄФА	0+4	0+0	-	-	-	36	6
Усього за «Олімпік» (Марсель)			60	11		13	4		16	3		-	-	89	18
2007–08	«Баварія»	БЛ	28	11	КН+КЛ	5+2	2+3	КУЄФА	11	3	-	-	-	46	19
2008–09		БЛ	25	9	КН	3	1	ЛЧ	8	4	-	-	-	36	14
2009–10		БЛ	19	4	КН	4	2	ЛЧ	7	1	-	-	-	30	7
2010–11		БЛ	25	7	КН	3	2	ЛЧ	4	2	-	-	-	32	11
2011–12		БЛ	32	12	КН	4	2	ЛЧ	14	3	-	-	-	50	17
2012–13		БЛ	27	10	КН	3	0	ЛЧ	12	1	СН	1	0	43	11
2013–14		БЛ	22	10	КН	4	1	ЛЧ	10	3	СН+СУ+КЧС	0+1+2	0+1+1	39	16
2014–15		БЛ	15	5	КН	2	1	ЛЧ	6	3	СН	0	0	23	9
2015–16		БЛ	13	2	КН	2	0	ЛЧ	7	0	СН	0	0	22	2
2016–17		БЛ	22	5	КН	3	0	ЛЧ	6	0	СН	1	0	32	5
2017–18		БЛ	20	5	КН	5	1	ЛЧ	8	0	СН	1	0	34	6
2018–19		БЛ	25	6	КН	5	0	ЛЧ	7	1	СН	1	0	38	7
Усього за «Баварію»			273	86		45	15		100	21		7	2	425	124
2019–20	«Фіорентина»	A	21	3	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	21	3
2020–21		A	29	2	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	30	2
Усього за «Фіорентину»			50	5		1	0		-	-		-	-	51	5
2021–22	«Салернітана»	A	0	0	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	0	0
Усього за кар'єру			499	114		66	21		116	24		7	2	688	161