Люксембурзький референдум щодо Конституції Європейського Союзу 2005

Референдум щодо Конституції Європейського Союзу в Люксембурзі — проводився 10 липня 2005 року з метою з'ясувати, чи повинен Люксембург ратифікувати запропоновану Конституцію Європейського Союзу. За результатом референдуму, більшість виборців Люксембургу (56,52 %) схвалили ратифікацію документа.

Питання, винесене на референдум, було таке:

фр. Etes-vous en faveur du Traité établissant une Constitution pour l'Europe, signé à Rome, le 29 octobre 2004?

Ви за підтримку Договору, який встановлює Конституцію для Європи, підписаного 29 жовтня 2004 року?

Національні референдуми 2005 року щодо Конституції ЄС
Чехія	Скасований
Данія	Скасований
Франція	Ні 55 % при 69 % явці
Ірландія	Скасований
Люксембург	Так 57 % при 88 % явці
Нідерланди	Ні 62 % при 63 % явці
Польща	Скасований
Португалія	Скасований
Іспанія	Так 77 % при 42 % явці
Велика Британія	Скасований
Ратифікація

Люксембург
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Люксембургу
Конституція Правова система Права людини
Глава держави Великий князь (список) Анрі
Виконавча влада Прем'єр-міністр (список) Ксав'є Бетель Віцепрем'єр-міністр Етьєн Шнайдер
Законодавча влада Палати парламенту
Судова влада Конституційний суд Верховний суд
Вибори Парламентські: Європейські: 2004 2009 2014 Політичні партії
Адміністративний поділ
Міжнародні відносини Міжнародні організації Міністерство закордонних справ Міністр (список) Жан Ассельборн Посольства: іноземні власні в Україні Паспорт
Категорія • Інші країни

Попередні опитування показували невелику перевагу за Конституцію при великій частці тих, хто вагався (16 %). Жан-Клод Юнкер, прем'єр-міністр Люксембургу, заявив до голосування, що він піде у відставку при негативному результаті референдуму. Традиційно Люксембург розглядається як один з найбільш проєвропейськи налаштованих членів Союзу. Як урядові, так і опозиційні партії країни виступали за Конституцію. Люксембург після референдуму став 13-ю державою ЄС, яка ратифікувала Конституцію. Хоча референдум носив рекомендаційний характер, парламент зобов'язався діяти згідно з результатом.

Фактично ратифікація Конституції Люксембургом носила лише символічний характер, оскільки пройшла після того, як Франція і Нідерланди її відкинули і одноголосне рішення необхідне для введення Конституції в дію стало неможливим.